Плекаймо справжнє релігійне серце (Частина 3)
Опубліковано Оновлено
Попередні статті цієї серії
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-355/”]
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-356/”]
(Продовження попередньої частини)
★Кожен — засновник власної релігії
За своєю природою, що більше відроджується в людях справжнє релігійне серце, то більше вони не можуть не прагнути присвятити себе іншим.
Проте це не означає придушувати власні бажання й тонути в стресі. Що більше живеш так, то більше твоє життя радіє й злітає, і безмежне щастя оточує тебе, хвиля за хвилею, без кінця.
А коли ділишся цим з іншими, ця чеснота повертається до тебе ще щедріше, тож ти можеш жити, лунаючи світлом любові й вдячності, у нескінченному ланцюгу, де щастя постійно кружляє в позитивному колі.
Це не історія про далеке майбутнє.
Для когось це станеться цього року, а навіть для найповільніших — за кілька років, і всі будуть такими.
Велике життя, що діє в джерелі життя, покладає великі надії на вашу рідкісну працю, численні божества й добрі духи світу Землі та космічне людство підбадьорюють вашу працю, і разом із настанням слушного часу, коли розквітне ваша власна божественність, прийде час, коли ваша Божественна іскра здійсниться.
Тож, щоб ще раз сказати наприкінці: справжнє релігійне серце — це серце, яке людям від початку належить мати, свідомість, що виражає божественність.
Ось чому ми називаємо вас, хто намагається жити, виражаючи божественність, справжніми релігійними людьми.
Проте немає жодної потреби створювати групу й ставати її засновником. Можна залишатися таким, як ти є, і слідувати власному способу життя (своїй індивідуальності), єдиному такого роду у Всесвіті.
Насправді кожен — засновник власної релігії.
Ось чому ми кажемо, що немає потреби задовольнятися тим, щоб ставити себе нижче за когось.
Багато релігій минулого не передали цієї істини повністю.
★Пізнаймо справжню істину й відродьмо божественність
Щодо людського життя теж, правду кажучи, люди від початку не слуги богів чи будд, а самі боги й будди.
Також, здається, у деяких частинах світу точаться безплідні суперечки: «Бог вищий», «Будда вищий», — але за істиною це лише різниця у вираженні. Тож люди, яким слово «божественність» викликає опір, можуть думати про неї як про «природу Будди».
Наприклад: «Відродьмо природу Будди, яку ми зовсім забули».
Важливо те, що лежить у котодамі, яку несуть слова; чіплятися за різницю у вираженні — цілковита нісенітниця.
І належиш ти до релігійної групи чи ні, теж не велика проблема. Запитувати варто про те, чи живе людина, виражаючи божественність, істину життя.
Кожен із вас, свідомо чи несвідомо, натрапив на такі розмови, як наші, що передають справжню істину, саме тому, що визнав божественність у собі.
Місце, де ми насправді перебуваємо, — не десь далеко, високо в небі, а світ божественної сфери глибоко в серці кожного з вас.
Тож про людей, які проводять час зі свідомістю божественної сфери, навіть живучи у фізичному тілі, можна сказати, що вони живуть у світі того самого рівня, що й ми.
Будь ласка, виражайте божественність, істину життя, сповна й цією силою світла дедалі більше підтримуйте Божественну іскру людства.
Бо саме в майбутньому, куди веде такий спосіб життя кожної людини, чекає суспільство сходження (переходу у вищий вимір), у якому все людство Землі стало божественним. (Кінець)
