Про справжню свободу (частина 2)

(Продовження попереднього разу)

★Реальний приклад того, що причина лежить у вас самих

Тож я оглянув землю, щоб побачити, чи є конкретний приклад, який допоміг би вам усвідомити це ясніше й відчутніше, і такий знайшовся.

Це причини, які люди називають, коли переходять з однієї роботи на іншу.

Причина зміни роботи, що стає поштовхом подумати: «Хочу змінити роботу, зміню роботу», — і почати діяти: якщо ця причина відповідає істині, зміна зазвичай вдається, а якщо ні, ви зазвичай знову натрапляєте на ту саму стіну.

Це означає, що коли причина зміни роботи спрямована назад, знову з’являються схожі неприємні ситуації з тією самою причиною і думки про те, щоб утекти. Коли ж причина спрямована вперед, то що конкретніші ваші думки про те, що ви хочете робити, то більше ви досягаєте, ставите ще вищі цілі, досягаєте й їх і проводите сповнений час, який неодмінно залишає доказ того, що ви жили.

Причини, спрямовані назад, — це ті, що так чи інакше виставляють наперед негативний бік: бо ви не любите цього начальника, бо не ладнаєте з колегами й робота не радує, бо колегу, який почав разом із вами, підвищили першим і вам ніяково, бо на тій роботі платять більше, ніж на цій, бо ця робота вам узагалі не підходить, бо дорога на роботу задовга й ви хочете роботу біля дому тощо.

У більшості людей, які змінюють роботу, причини належать до цієї категорії.

У такому разі, доки ви не помітите, що причина крилася в тому, як ви користуєтеся своїми думками, ви знову й знову змінюватимете роботу, і вам може бути важко відчути стабільне щастя.

А протилежний випадок, причини, спрямовані вперед, — це коли у вас є міцна мета чи призначення, наприклад, бажання здійснити те чи те або втілити те чи те.

У такому разі, само собою зрозуміло, що конкретніша мета чи призначення, то краще.

Багато людей на Землі, маючи мрії й надії, не могли надати їм конкретної форми, або й зовсім не мали мрій і надій і безцільно тліли, а сила життя марнувалася, тому що вони несвідомо потрапили в пастку способу мислення (уявлень), який шукає чогось іншого через те, що щось не подобається, і бігали всередині цієї ями або знову й знову намагалися вибратися зі сповзанням назад.

Або ж вони обманюють власне серце й брешуть йому: «Мені це не подобається, але нічого не вдієш, бо це заради того й того», — і переживають дні, дурячи самих себе.

Коли ви ясно розумієте ці закони того, що до чого веде, будь-хто може жити, не збиваючись зі шляху, виявляти творчість, що б’є з джерела життя, і проживати сповненіші дні.

★Свобода всередині вас: ваша свобода залежить від вас

Справжня свобода підкоряється тому самому закону.

Стадія свідомості, яка хоче звільнитися від чогось, — це стан, коли ви потрапили в пастку способу мислення (уявлень), про яку я щойно казав, або стан, схожий на блукання печерою дуалістичного протиставлення, коли не знаєш, де вихід.

Лише ті, хто може прийняти цей факт до серця: «Ах, то он як воно було», — здобувають справжню свободу й можуть увійти в стан, у якому їхнє життя сяє, і ніщо не хитає їх ні вгору, ні вниз, ні вбік.

Послухайте.

У якому б стані ви не були зараз, ніколи не заперечуйте того, якими ви є нині.

І порівнювати себе з іншими, кидаючись між радістю й смутком, теж безглуздо.

Ваше життя — єдине й неповторне існування у Всесвіті, а не щось таке, що можна з чимось порівнювати.

Ваш теперішній характер, становище й оточення створені вашими минулими думками, словами й учинками, зокрема з попередніх життів.

Так само, як це факт, незаперечним фактом є й те, що саме ваші теперішні думки, слова й учинки творять вашу долю в майбутньому від цієї самої миті. Тож якщо ви продовжуватимете користуватися своєю свідомістю так, щоб майбутнє сяяло, ви не створюватимете у своєму житті несвободи й не вдовольнятиметеся нецікавим життям власного виробництва; ви зможете якнайкраще використати дану вам силу життя й дедалі більше реалізовувати себе.

Наша розмова може звучати абстрактно, але це розмова, що схоплює глибинну причину речей і змінює позицію вашої свідомості з самої суті. Тож, застосовуючи її у своєму житті, пам’ятайте про це й спробуйте жити з наміром змінити себе докорінно.

Бо досить вам зробити лише це, і краєвид та сцена вашого життя неодмінно зміняться на щось сліпуче, геть не схоже на минуле. (Кінець)