Перехід інтелекту у вищий вимір (1)
Опубліковано Оновлено
★Інтелект: безмежна здатність, яку мають люди
Сьогодні поговорімо про «інтелект», без якого не обійтися, коли йдеться про «божественність».
Слово «інтелект» зазвичай уживають, коли мають на увазі розум або талант, завдяки якому можна ефективно користуватися мозком, правда ж?
Робота цього інтелекту від початку є частиною роботи божественності, частиною дарів, без яких не може обійтися еволюція свідомості людини.
Насамперед, коли люди народжуються у фізичному тілі, більшість із них входить у тіло в стані нуля, зі скинутими всіма здібностями, зокрема інтелектом, і тоді починається життя, правда ж? (Японською «нуль» можна прочитати як «рей», що також означає «дух».)
Потім упродовж перших року-двох, у певному сенсі не позичаючи нічиєї сили, вони викопують інтелект, свій небом даний талант, із пластів душі, вчать слова й повною мірою використовують їх, щоб творити життя у світі явищ.
У багатьох випадках батьки допомагають їм виявити цю силу в цей час, але в тому, як немовля вчить слова, проглядає безмежна здатність, яку мають люди, і багато батьків не можуть не дивуватися швидкості цього стрімкого зростання.
Це правда для кожного, і з цього боку можна сказати, що інтелект — вроджена якість, яка однаково живе в усьому людстві.
Але насправді в кожної людини вона проявляється по-різному, тож рівною її навряд чи назвеш.
А тим, хто пізно розпочав, призначено розвивати її власними подальшими зусиллями.
★Інтелект, що складається із сили сприйняття й сили вираження
Це означає, що інтелект є вродженою якістю й водночас якістю, яку можна розвинути згодом.
Якщо ви практикуєте думки, слова й учинки, що активізують інтелект, то, за винятком випадків на кшталт народження з важкою вадою серця чи тіла, кожен може відшліфувати свій інтелект до блиску й застосувати його в житті.
Це чимось схоже на те, як працює доля.
Кожен народжується з вродженою визначеною долею, але залежно від того, як він користується своїм інтелектом після народження, він може перетворити навіть нещасливе оточення долі на вершину щастя, правда ж?
І ось важлива частина: люди, які можуть так поєднати свій вроджений інтелект із набутим і застосовувати його в житті, мають одну спільну рису.
Вони вправно використовують обидві здібності: сприйняття й вираження.
Дехто не вміє добре ні сприймати, ні виражати, а дехто добре сприймає, але не може цього добре виразити.
Але люди, які не вміють добре сприймати, не можуть і добре виражати.
Тому ми завжди говоримо про важливість сили сприйняття, але щодо інтелекту, сила сприйняття й сила вираження — це два боки однієї монети, і якщо їх розділити, вони не працюватимуть як інтелект. (Далі буде)
