Стосунки з другою половиною душі — це зв’язок любові й вдячності (Частина 2)
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього)
★Бачити все як власну справу — це ключ до поєднання чоловічого й жіночого всередині
Зв’язок із такою людиною — це не те, що силоміць притягують до себе; він природно з’являється у твоїй долі, і тебе приносить до таких стосунків.
Якщо, живучи разом із такою людиною, навіть коли виникають певні сварки як налаштування вібрацій, ніхто не звинувачує іншого, а кожен дивиться на свої почуття щодо іншого, ніби в дзеркало, думаючи: «Це явище виникло тому, що відбилася дисгармонія в моєму власному серці», то зрештою скарги й погані почуття одне до одного зникнуть, і стосунки стануть такими, де обоє плекають одне до одного лише любов і вдячність, незмінні до кінця життя.
Хоч як опирається его, важливо й далі триматися такого погляду.
Саме так чоловіки й жінки, живучи у своїй статі, поєднують у собі чоловічність і жіночність.
Якщо ти ще не зустрів такої людини або відчуваєш, що, навіть зустрівши, не зустрів по-справжньому, усвідом, що «хоч що я відчуваю до будь-чого зовнішнього, а не лише до певної людини, я відчуваю це тому, що відбивається моє внутрішнє я», і й далі повторюй цю практику бачити все як власну справу.

Тоді для тих, хто не зустрів другої половини своєї душі, доля неодмінно зміниться на краще, щоб вони могли зустрітися, а якщо твій теперішній партнер — твій справжній партнер, стосунки неодмінно розвинуться в гармонійні.
Важливо не надто захоплюватися тим, що інша людина думає, говорить і робить.
Адже творець твоєї долі — це твої власні думки.
Це означає, що найважливіше з усього — що ти думаєш і як сприймаєш, коли з чимось стикаєшся. Тож важливо постійно запитувати себе, наскільки добре ти бачиш свої почуття щодо зовнішнього світу, ніби дивлячись у дзеркало, і продовжувати це практикувати.
Почни вже зараз стримувати себе й діяти таким чином.
Твоє життя неодмінно сповниться щастям.
І тоді ти пізнаєш:
«Любов і вдячність — це дві сторони однієї монети, і ця людина була другою половиною (вдячністю) мене (любові), саме тією, кого мені судилося зустріти». (Кінець)





