Станьмо єдиним цілим з істиною

★Узгодьмо свої думки, слова й учинки з істиною, що зринає

У цю епоху, тепер, коли Земля так одухотворилася, кожна людина може приймати резонанс справжньої істини з джерела власного життя, не покладаючись на інших учителів чи провідників.

Це справді чудово, але істина не має сенсу, якщо лише її приймати.

Ти розумієш?

Її треба виражати власними думками, словами й учинками.

Є щось важливіше за те, чи можеш ти відчувати духовне.

Важливі власні думки, слова й учинки людини… її справжня реальність.

Навіть якщо ти кажеш чи пишеш добрі речі, з кожним може статися так, що в повсякденному житті ти ще не повністю виразив цю істину.

У такі моменти ти часто, сам того не помічаючи, починаєш відчувати, що вже все розумієш.

Для людини лише тоді, коли істина, що лунає з глибин життя, і твої власні думки, слова й учинки стають єдиним цілим, можна сказати, що ти досяг просвітлення.

Ось чому важливо узгодити те, що ти кажеш чи пишеш, із тим, як ти насправді живеш.

У процесі шліфування й скеровування себе приділяй повну увагу тому, що ми щойно сказали, розмірковуй про власну свідомість, слова й учинки і прагни, щоб істина й твоє справжнє я були єдиними.

Як ми завжди кажемо, єдиний, хто може по-справжньому вести людину, — це сама ця людина.

Ніхто інший не може по-справжньому змінити іншу людину.

Бо влада життя лежить у корені душі кожної людини, і єдиний, хто може її зрушити, — це сама ця людина.

★Як зробити своєю істину, пробуджену тим, що бачиш і чуєш

Тож якщо ти колись чув чи читав чиїсь слова й відчував, що це тебе змінило, то це було не що інше, як «світло твого власного життя», що, пробуджене дотиком до слів і резонансу іншої людини, вийшло на поверхню.

Запам’ятай це добре.

Бо це слова, які слугуватимуть орієнтиром, щоб ти не збився зі шляху істини — і заради себе, і коли намагатимешся вести інших.

Не сприймай наші слова просто як чужі слова.

Добре пережуй їх, проковтни, перетрави, дай їм просочитися до самих глибин твого життя і вислови їх думками й словами, що ідеально тобі пасують.

Лише тоді ця істина стає твоєю.

Це стосується всього: усе, що ти бачиш і чуєш, є вираженням тебе самого.

Навіть ті, хто нині не розуміє цієї істини, колись природно її зрозуміють.

Через провід власного життя.

Сьогоднішня розмова про те, щоб узгодити істину, яка зринає з твоїх глибин, із власними думками, словами й учинками і вести себе.

Навіть якщо отриману істину пробудив чийсь вплив, зробиш ти її своєю чи ні — це цілком залежить від влади людини, яка її отримала.

Бо кожна людина, без жодного винятку, є самим серцем Всесвіту, народженим зсередини великої мудрості джерела життя, яка створила Всесвіт.