Розмова, яку варто відкрити, коли не знаєте, що робити зі своєю свідомістю (1/4)
Опубліковано Оновлено
★Дайте думкам звернутися до справжнього тіла життя
Бувають моменти, коли ваші думки хитаються через чужі слова й дії, які вам неприємні, і ви не знаєте, що з ними робити: «Ах, я безнадійний. Так не годиться, так не годиться. Але що ж робити…» — і ви заходите в глухий кут, правда ж?
Сьогодні поговорімо про особливий спосіб користуватися свідомістю, який допомагає в такі моменти.
У такі моменти дайте думкам звернутися до вашого світлового тіла (найглибшої вібрації життя, свідомості самого Всесвіту), яке лежить ще глибше, ніж ваше духовне тіло й божественне тіло (тіла в глибині вашого фізичного тіла). Щойно зможете його уявити, далі повірте від щирого серця й сміливо проголосіть: «Я живу не у фізичному тілі, я живу у великому світловому тілі. Я сам Всесвіт».
У світі є слово істини: «Люди стають тим, ким себе вважають».
Скористайтеся цим законом.
Насправді це не питання того, проголошувати чи не проголошувати, вірити чи не вірити. Щойно ви зробите реальність життя — дух веде, тіло йде за ним — своїм природним усвідомленням, то побачите, що це цілком очевидний факт.
Порівняно з фізичним тілом, навіть духовне тіло й божественне тіло незрівнянно неосяжні. Але якщо простежити аж до найпершого джерела й початку життя, у цій величі, де приниження себе, хоч якого розміру чи глибини, зовсім нічого не важить, ваше серце проясняється так, ніби ви ніколи й не турбувалися через дрібниці.
Бо ви пізнаєте найвищий факт: «Я сам і був самим Всесвітом — усім в усьому».
«Я, яким здаюся», якого сприймає фізичний розум, може бути крихітною свідомістю (чи радше грудкою думок), але «я, яким є насправді», безмежно неосяжне — космічна свідомість, що тримає в своєму тілі всі галактики.
Ви були самим простором, і зірками, і силою, що підтримує життя всіх живих істот у кожному небі й землі, і вітром, і водою, і суходолом.
Істина свідомості, найвище справжнє серце й справжнє тіло життя, — це життя, що жваво діє як сила, яка викликає до буття все суще й плекає його.
Коли воно проявляється у формі, то постає сяйним як безмежне джерело життя, що тримає в своєму тілі незліченні сотні мільярдів галактик, — світло, наче сонячне, посилене в сотні мільйонів разів.
Є вислів «сліпуче», але світло справжнього серця й справжнього тіла людей — це велике світло, настільки яскраве, що ви не змогли б тримати очі розплющеними.
Це і є первісна (справжня) форма світла життя в людстві. (Далі буде наступного разу)
