Сходження від самовпевненості до самобожественності

Про впевненість у собі

★Люди Землі вживають такі вирази, як «Я впевнений» і «У мене немає впевненості», чи не так?

Японською впевненість у собі — це «джішін», що пишеться ієрогліфами «я» і «довіра». Це слово часто вживають у значенні, що ти щось можеш або маєш до чогось здібності. Але дозвольте мені чітко сказати тут: «Більше половини людей Землі досі живуть, не знаючи „впевненості в собі“ за мірками Всесвіту».

★Це означає, що уявлення, яке всі на Землі вважають «упевненістю в собі», — не більше ніж рух думки, що прилип до дуалістичного погляду, звичного у тривимірному світі.

«Думка, що прилипла до дуалістичного погляду, звичного у тривимірному світі» може звучати як складні слова, але, просто кажучи, це стан свідомості, у якому «довіра» й «недовіра» в усьому є двома боками однієї монети, нероздільними, як «я можу» і «я не можу», «усе добре» і «не все добре», «є» і «немає», «можливо» і «неможливо».

★Оскільки ти прилип до цих спина до спини поставлених уявлень і не можеш відірвати від них свої думки, то навіть коли думаєш: «Я впевнений у тому-то й тому-то», — тієї самої миті, коли стикаєшся з якоюсь важкою ситуацією, твоє світле серце темніє, упевненість, яку ти мав, раптом зменшується і ти падаєш духом, або твоя позитивність стає негативною. Твої думки повертаються на 180 градусів, і свідомість падає в темряву сум’яття.

Перехід упевненості в собі у вищий вимір: від самовпевненості до самобожественності

★Справжня впевненість у собі — це не щось таке, що легко похитнути, що змінює своє положення туди-сюди щоразу, як щось трапляється.

Справжня впевненість у собі — це стан життя зі свідомістю, яка знає, що таке справжнє серце й справжнє тіло людства, міцно пов’язана з ним і живе саме як воно.

Адже кожен за своєю природою є істотою, що має частку в енергії творення Всесвіту, правда?

Якщо назвати це «божественністю», то справжня впевненість у собі — це стан розуму, який можна виразити іншим словом «джішін», що пишеться ієрогліфами «я» і «бог»: самобожественність.

★Важливо підняти свою «впевненість у собі» на вимір вище — до «самобожественності».

Це стан свідомості з «безмежною силою», який ніщо й ніхто не може зрушити, а отже, твоя свідомість перебуває в стані, що перевершив усі дуалістичні уявлення.

★Люди Всесвіту всі живуть у такому духовному світі.

Кожен знає, що двері можливостей — у ньому самому, тому на зірках, відмінних від Землі, які стали божественними, немає жодної потреби відбирати щось одне в одного.

Ось чому між людьми не виникає розбрату.

Це тому, що їхня свідомість як щось само собою зрозуміле знає: їхня власна «самобожественність», абсолютна впевненість у собі, має в джерелі один корінь з усіма іншими. Тож немає нікого, хто діяв би думками, словами й учинками, що порушують гармонію.

★На Землі так само.

Люди, які раніше за решту людства живуть із «самобожественністю» в собі, перебувають у стані свідомості, який знає, що велике джерело, з якого походить ця впевненість, одне й те саме для всіх.

Це божественна сфера, переповнена безмежною творчою енергією, світ, де без обмежень існують елементарні частинки, що є началом кожного прояву матерії й духу. Тож такі люди повною мірою користуються власною впевненістю в собі (самобожественністю) й живуть, втілюючи в реальність одне за одним усе, про що думають: «Я хочу це зробити, я хочу бути таким».

І вони не зупиняються на тому, що самі насолоджуються щастям. Опанувавши на власному досвіді, що таке єдність, вони випромінюють цю вібрацію свідомості на землю і так опосередковано підтримують еволюцію свідомості й сходження людства Землі, навіть заради багатьох людей, які зовсім забули, що ми маємо спільний корінь життя.

Самобожественність: ключ до створення світу без землетрусів

★Минуло вже сотні тисяч років відтоді, як людство прийшло на Землю і почало тут жити.

Кількість ваших перероджень і змішані стани ваших душ дуже різняться, тож пригадати «самобожественність», яка була у вас від початку, може бути доволі важко.

Але божества й духи-охоронці людства Землі ведуть людей у фізичному тілі, яких вони захищають, так, щоб ті в цьому житті будь-що пробудилися до істини Всесвіту й могли жити, слідуючи орбітою космічного закону, що зветься «велика гармонія».

Божества Всесвіту, які керують його законами, також вдень і вночі налаштовують вібрації, сповнені рішучості завершити світ Землі й прийняти його в суспільство Всесвіту.

Одним із таких налаштувань є землетрус. (Японською «землетрус» також вимовляється «джішін».)

Землетруси, разом з очищенням через рух небес, є засобом очищення, що у великому масштабі вирівнює викривлення свідомості людства.

★Стихійні лиха, як-от землетруси, мають і такий аспект, що вони виникають як очищення вібрації свідомості людства загалом. Але це не події, покликані звинуватити уражені землі чи людей. Це великий знак для усвідомлення, щоб усе людство разом могло згадати «самобожественність».

Стан, сповнений егоїстичних думок, таких як гнів, заздрість, ненависть, зрада, себелюбство й недовіра, забруднює живу істоту, якою є Земля.

Це проявляється як викривлення в земній корі й забруднення в потоках повітря.

Тому жива істота, якою є Земля, струшує своє тіло, щоб виправити викривлення.

Божества-дракони очищують і прочищають забруднення в потоках повітря, намагаючись зберегти енергію неба й землі чистою.

Можливо, у стихійних лихах відіграє роль і стан думок людства загалом. Але це не історія, що звинувачує постраждалих. Це заклик до всього людства разом упорядкувати свої думки.

★Коли зрозумієш, залишається зробити лише одне.

Живи зі справжньою «впевненістю в собі», із «самобожественністю» щодо себе.

Це свідомість, яка усвідомлює, що все людство й кожна форма життя пов’язані з одним джерелом, тож у ній немає жодної дисгармонії, а лише стан, у якому гармонійні вібрації свідомості лунають Всесвітом.

Коли багато людей здійснять «еволюцію свідомості» до цього стану, усі землетруси зникнуть зі світу Землі, і розгорнеться світ, сповнений самобожественності, де в землетрусах не буде потреби.