Мир на Землі й піднесення духовного рангу (1/7)
Опубліковано Оновлено
Зв’язок між піднесенням духовного рангу людства зірки й одухотворенням планети
Відгук самої істини життя у світі до того, як щось набуває форми… щойно його вкладають у слова, він стає чимось іншим і втрачає майже весь свій власний відгук.
Тому ми завжди відчуваємо певну досаду від спілкування через слова. Але доки не настане епоха, коли багато людей Землі згадають відгук сутності життя й зможуть виражати його у своїх фізичних тілах і серцях, ми маємо намір і сьогодні передавати відгук істини.
Як частину одухотворення земного світу.
І щойно долетіло запитання: «Чому такі розмови мають вести до одухотворення Землі?» Тож пояснімо заздалегідь: читаючи цю розмову, ваша поверхнева свідомість, що ввійшла у фізичне тіло, може правильно розпізнавати відгук до набуття форми (те, якими є глибини виміру).
Коли це відбувається, ваша свідомість піднімається непомітно для вас, і це, своєю чергою, сприяє одухотворенню всієї Землі.
Що це означає? Це означає, що повне одухотворення матеріальної вібрації земного світу (принаймні його піднесення у вимірі до вібраційної сфери духовного світу) залежить від того, чи піднесеться духовний ранг певної кількості людей, що живуть на Землі (ваша еволюція свідомості).
Тож ваші тіла вже належать не лише вам.
Бо ваша присутність, ваші слова й учинки мають великий вплив, безпосередньо пов’язаний із долею Землі.
Ось чому вашу присутність можна назвати чимось дорогоцінним, що його дуже високо цінують божества багатовимірного Всесвіту.
Маючи це на думці, якщо ви читатимете решту цієї розмови з відчуттям, що представляєте людство Землі, кожен із вас також допомагатиме заохочувати еволюцію свідомості десятків тисяч чи мільйонів людей (межі різні, бо духовний ранг у кожного свій), тож, будь ласка, читайте її в такому дусі.
Добре?
Ось головний пункт подальшого: людська еволюція ніколи не є рухом угору чи вниз, ліворуч чи праворуч або навскіс.
Чому ми заговорили про це так раптово? Бо свідомість багатьох людей Землі навчили, що видимий світ — це все, і вона затверділа в цьому закарбованому розумінні, тож стала неповним способом бачити й розпізнавати, якому бракує факту, що «речі з формою — це тіні речей без форми». (Далі буде)
