До дня, коли тонке, всепроникне серце стане твоїм (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Справжні живуть, використовуючи теперішнє найкраще
Завжди важливо розрізняти, чи справжнє твоє серце, чи фальшиве, і завжди прагнути жити сутністю життя.
Чому ми це кажемо? Бо «справжня свідомість», що є істиною людини, сяє далі без найменшого хитання, проте чимало людей живуть із духовністю, дуже далекою від цього стану.
Тож якщо ти поглянеш на себе й побачиш, що хитаєшся, подумай: «О, з’явившись так, хитка думка, що залишалася в моєму серці, дожила свій природний вік і повернулася до світла життя. Гаразд, тепер залишається лише те, як я користуюся свідомістю тепер». А тоді думай, говори й дій словами, що виражають яскравість світла життя такою, як вона є.
Важливо при цьому правильно розуміти значення «цієї самої миті». Чи правильно ти розумієш теперішнє?
Ця сама мить, що ніби з’являється й минає щомиті, містить усе теперішнє, минуле й майбутнє, і чи буде вона оживлена, чи змарнована, залежить від того, як людина користується своєю свідомістю тепер.
І все ж багато людей заплутуються в минулому, нарікають на теперішнє чи тривожаться про майбутнє й не помічають цієї золотої нагоди.
Ми завжди думаємо, як допомогти вам це зрозуміти, але зрештою реальність така, що ми можемо лише покластися на час пробудження, який має кожна людина, відповідно до її власних думок, слів і вчинків.
★Нагода поліпшити свою долю — зараз
Але ви, живучи в тому самому фізичному світі, можете надати підтримку, щоб допомогти наблизити час їхнього пробудження.
Тож сподіваючись, що таких помічників побільшає хоч на одного, ми скажемо це знову, вдруге й утретє: те «теперішнє», яке ти вважаєш теперішнім, точніше кажучи, не є теперішнім, а самим плодом і кристалізацією «минулого», а те, що ти нині думаєш, кажеш і робиш, з’явиться таким, як є, як твоя майбутня доля.
Долю завжди можна змінити цієї самої миті.
Хто вирішив, що долю неможливо змінити?
Хто це, і де він?
Чи ти думаєш, що це закон?
Не хто інший, як ти сам, збудував в’язницю твердого переконання, що «долю неможливо змінити», і тримав у ній замкненим власне серце.
Це настільки важливо, що ніякої кількості «дуже» не вистачить, тож якщо є хтось, хто вірив, що долю неможливо змінити, будь ласка, зазирни глибоко у власне серце й обміркуй це.
Ті, хто вже знає відповідь на це запитання, використовують теперішнє найкраще й перемальовують його мить за миттю, творячи сяйні долі.
Тут кожен має зрозуміти від щирого серця:
що те, як він думає, глибоко вплинуло на його власну долю. Це не для того, щоб звинувачувати себе; це для того, щоб знати, що в тобі є сила змінити свою долю відтепер. (Далі буде)
