Земля жива (Частина 2)
Опубліковано Оновлено
Попередня стаття цієї серії
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-298/”]
(Продовження попередньої частини)
★Те, що людство згадає божественність усередині, — ключ до виживання Землі
Як ми завжди кажемо, чи зможе Земля плавно йти шляхом одухотворення, залежить від того, чи підніметься середній рівень свідомості всіх людей Землі.
Згадають усі люди Землі любов і свою справжню божественність (свою первісну природу) чи ні — ось найбільший чинник, що вирішує майбутнє Землі.
І до того часу, коли всі відродять свою божественність, важлива роль тих, хто згадав свою божественність першим.
Тож ми хотіли б попросити вас потрудитися, щоб полегшити страждання Матері-Землі, хоч трохи.
А саме через «вдячність усьому сущому».
Багато людей на Землі часто досі не помічають, що можуть жити завдяки багатьом різним життям.
Якщо простежити це до кореня, то видно, що бракує вдячності Матері-Землі.
Усе суще на Землі є відгалуженнями елементів, із яких складається Земля, чи не так?
Тож вдячність природі й кожній живій істоті — це добре, але водночас потрібна щира вдячність самому живому тілу Землі.
Бо вдячність — це світло життя, а світло життя зцілює все й повертає його до належного стану.
А щоб ця вдячність була справжньою вдячністю, треба визнавати, що кожна істота має життя.
Незалежно від того, має вона форму чи ні, рухається сама чи ні.
Повітря, вода, суходіл — уся природа жива.
Бо природа — це саме тіло Землі, і життя тече крізь усе в ній.
★На важливому поворотному пункті
Ця Земля нині дуже страждає через поведінку людства, що живе на її тілі.
Є й фізичне забруднення та руйнування, але ще більше мучать Землю себелюбні думки кожної окремої людини.
Людство Землі ще мало знає про вплив вібрації думок, тому дехто може подумати: «Як думки можуть зашкодити Землі?»
Але думки — це енергія, що рухає явища, і егоїстичні думки, які людство посилає, не замислюючись, стали схожими на домішки в крові людського тіла, і вони шкодять тілу Землі.
Коли одухотворення всієї Землі просунеться, ми зможемо матеріалізуватися перед вашими очима й пояснити це науковіше, щоб ви зрозуміли. Але замість чекати того часу ми хотіли б, щоб ви вже тепер повернули свої серця до болю Землі.
Можливо, біль Землі проявляється й у землетрусах та екстремальній погоді — стихійних лихах, що щодня стаються то тут, то там. Але це ніколи, ні в якому разі не означає звинувачувати людей, які від них постраждали.
Якщо багато хто з людства по-новому погляне на те, як живе, трагедія, подібна до трагедії Атлантиди, не повториться.
Саме тому ця мить така важлива.
Земля тепер стоїть на дуже, дуже важливому поворотному пункті. (Далі буде)
