Скинути шкіру до свідомості, де «ми», «наш» і «нас» приходять природно – 1
Опубліковано Оновлено
Від «я», «мій» і «мене» до «ми», «наш» і «нас»
Ти чув, що «коли елементи свідомості, які становлять тебе, об’єднуються й гармонізуються, „я“ поступово стає „ми“», чи не так?
Нині понад 99% людей на Землі ще бачать себе й інших окремими. І вони помилково вірять: «Це тіло, стільки-то сантиметрів на зріст і стільки-то кілограмів вагою, — це я».
Навіть в епоху, коли духовні елементи в самому повітрі стали такими густими, дуже багато людей живуть, не в змозі перестати вигукувати про себе: «я…», «мій…», «мене…», «сам…», «для себе…».
І саме ці люди потрапляють у долю, яку самі зав’язали, не в змозі згадати суть життя, що перебуває в кожній людині, правда ж?
Отже, наприклад, спробуй згадати себе десять чи двадцять років тому.
Ти казав «я…», «мій…», «для мене…», чи не так? Я, я, я, я.
Тоді ти був занурений у страждання. Ти звинувачував інших людей і суспільство навіть у тому, за що відповідав сам, намагаючись захистити себе, намагаючись себе вигородити.
Це ми й називаємо «жаба в колодязі нічого не знає про Всесвіт».
Але через незліченні цикли втілень, а також ці останні десятиліття життя як їхню вершину, ти виліз із колодязя на ім’я «я» і став кимось із початковою свідомістю, що знає Всесвіт.
Ось побачиш. Відтепер людство Землі, усі до одного, піднесе у вимірі его «я», «мій» і «мене» до справжнього Я «ми», «наш» і «нас».
Коли індивідуальне я людини згасає, те, як вона говорить про себе, змінюється на множину.
Так само, як це сталося з тобою. (Далі буде)
