Що таке справжнє тепер (3)
Опубліковано Оновлено
Короткий шлях до того, щоб альтруїстичне серце стало стандартним оснащенням
(Продовження попередньої частини) Саме так: вдячність людям, серце «дякую» до інших.
Маєш ти її чи ні — це розвилка, що вирішує, зможеш ти творити сяйне майбутнє чи ні.
І можна також сказати, що це найкращий короткий шлях до того, щоб альтруїстичне серце стало стандартним оснащенням.
Якщо в цьому тебе несуть думки, що розрізняють за власною вигодою, на кшталт «Цій людині я можу бути вдячний, а тій ні», то ти перебуваєш у стані, що щільно прилип до звичок мислення, не сповнених великої гармонії.
Люди, які справді мають альтруїстичне серце, живуть у такому стані, коли, хоч би ким була інша людина, вони бачать у ній того, кому служать, і вдячність просочується з них сама, правда?
Про стан, коли вдячність виявляють чи ні залежно від людини, можна сказати, що це відмова жити справжнім тепер.
Люди, які здобули квиток, щоб жити в прийдешній новій цивілізації, суспільстві божественності, — це всі ті, хто практикував вдячність до кожного, не розрізняючи, хто він.
Спочатку й вони всі відчували в серці внутрішній конфлікт.
Але коли вони практикували вимовляти вголос слова «Щиро дякую», змушуючи вібрувати голосові зв’язки, не роблячи різниці, вдячність, велика, як Всесвіт, потекла через край із дна їхніх сердець, із глибин їхнього життя, і вони стали людьми, здатними на справжню вдячність.
Ось чому кажуть, що «вдячність — це світло».
Люди, що зріднилися зі світлом, закорінять світло у своїх серцях і тілах і незабаром виконають свою належну роль «єдиного променя світла життя Великого життя Всесвіту».
Це так само, як скріпки чи іржаві цвяхи, що прилипли до магніту, самі набувають магнетизму й виконують роль магніту. Хай навіть малі.
Серце без лицьового й зворотного боку, що прагне великої гармонії, може не стати стандартним оснащенням за одну ніч, але якщо не здаватися й наполегливо практикувати, воно неодмінно стане твоєю нормою.
Тепер, коли Земля так одухотворилася, плоди такої практики з’являються швидко.
Люди, які наважаться й вирішать уважно робити це до кінця життя, неодмінно побачать результати щонайпізніше за кілька місяців.
Бо той, хто творить твою долю, — не хто інший, як ти. (Кінець)
