Дай розквітнути квітці свого серця: присвячено сплячим божественним душам, розсіяним по Землі
Опубліковано Оновлено
★Про квітку серця на ім’я божественність
Божественність усередині людини можна порівняти з «квіткою серця».
І ця квітка серця — така квітка, що розквітає, якщо ти віриш, що вона розквітне, і не розквітає, якщо думаєш, що не розквітне.
Чи знаєш ти чому?
Хтось може здивуватися: «Якщо порівнювати її з квіткою, хіба не нормально, що вона розквітає сама, коли настає час?» Відповім так: квіти, що цвітуть у земному світі явищ, розквітають природно тому, що рослинами природного світу керує не людство Землі, а великий Бог Всесвіту, божества-охоронці рослин, які діють як руки й ноги великого Бога, і святі духи кожного виду рослин, що працюють на місці. Вони розквітають, бо ці боги визнають «квіти цвітуть» як природне усвідомлення.
Натомість той, хто керує квіткою, що розквітає в людському серці (божественністю), і головує над нею, — це сама людина, і ніхто інший.
Тож якщо людина думає: «Я дам розквітнути квітці свого серця, я покажу, що вона може розквітнути», — вона розквітає, а якщо думає: «Мені це нецікаво, це не має значення», — не розквітає.
Що це означає? Як ми завжди кажемо, людина — це творець власної долі.
Джерело людського життя — у великому Богові Всесвіту, а сенс існування людства — виражати в небі й на землі зір, розсіяних у космосі, частку ідеалів цього великого Бога Всесвіту, тож кожній людині дано частку безмежної творчої сили.
Ось чому все, що ти думав, здійснилося, а те, що думаєш зараз, неодмінно здійсниться надалі.
★Найвища місія, спільна для всього людства
Розгортати творення Всесвіту через Слово (свідомість) — це найвища місія, спільна для всього людства.
Це саме серце істини, найвища реальність.
І коли людина дає розквітнути своїй божественності й живе як божественне людство, вона теж є одним із богів Всесвіту. Тож якщо вона визнає «життєву силу» квітки, що почала в’янути під впливом поганих думок людей, навіть ослаблена квітка відновлює сили й може виконувати свою місію зі здоровим життям.
Навіть така казкова історія, як «Слабке пташеня зігрілося в чиїхось долонях, відновило сили й полетіло назад у небо», — правдива.
Вібрація божественності всередині людини, світло життя, має таку силу від самого початку.
Хоча поки що багато людей у це ще не вірять.
Навіть у такому світі перше, що мають зробити люди, які прагнуть еволюції свідомості, — це визнати безмежну творчу силу, яку має світло життя в них самих.
Це стає рушійною силою, що виводить первісну силу (життєву силу) всередині тебе.
Слухай і не забувай.
Якщо ти віриш, що квітка розквітне, вона розквітає.
Якщо віриш, що вона є, хоч очі її й не бачать, квітка розквітає навіть у багнюці.
Єдиний, хто може дати розквітнути квітці твого серця, — це ти.
Бо той, хто головує над твоєю владою, — це ти сам.
І відтепер, коли твоя божественність відродиться, варто пам’ятати як свою подальшу місію, що, хоч межі й різняться залежно від того, наскільки еволюціонувала твоя свідомість, межі твоєї влади розширюватимуться так, щоб ти давав розквітнути квітам великої гармонії в усьому світі Всесвіту.
Бо ти, так само як і ми, — розділений дух творчої енергії Всесвіту, божественна душа, що несе місію розвитку Всесвіту.
