Про стосунки між тваринами й людством
Опубліковано Оновлено
★Стосунки між тваринами й людством
Сьогодні поглянемо на стосунки між тваринами й людством. Ти ж знаєш, що тварини й люди різні, правда? Але чим саме вони різняться, більшість людей на Землі усвідомлює лише смутно.
Варто лише прояснити цю нечітку різницю й ясно її зрозуміти — і твоя свідомість миттю поглибиться.
Чому? Бо завдяки цьому ти можеш чітко усвідомити мету й місію, задля яких народився людиною, і вздовж хребта твого серця здіймається товстий стовп світла.
★Чи є розум та інтелект
Що ж, подивімося одразу.
Люди мають силу мислити, спираючись на розум та інтелект. Тварини справді реагують інстинктивно, керуючись емоційними думками, але не мають засобів творити конструктивні думки на основі розуму й інтелекту та конкретно втілювати їх у світі. Це й є докорінна відмінність, що відділяє тварин від людства.
Якщо глибоко дослідити, що це означає, і озирнутися на власний спосіб життя людства, ти неодмінно помітиш, наскільки однобічним, вигідним лише людям, був цей спосіб життя: безтурботно вбивати й їсти тварин або думати: «Аби було добре людям, то можна й надмірно забудовувати Землю, навіть якщо це загрожує їхнім оселищам і їхньому праву на життя. Можна забруднювати моря, річки й озера, забруднювати землю й повітря, робити із Землею що завгодно. Це свобода людей. Лише люди особливі».
Безперечно, досі світ Землі будувався з цивілізацією й культурою людства Землі в центрі. Навіть дитина, яка щойно почала щось розуміти, бачить, що цей світ не розвивався з іншими тваринами в центрі.
І все ж цивілізація й культура, які людство, головна постать цього земного світу, вибудувало дотепер, ніколи не думали про щастя тварин. Навпаки, вони жертвували життям і добробутом незліченних тварин і нагромаджували розвиток на розвиток навіть ціною того, що відбирали домівки в диких тварин… Отак вони почасти збудовані на їхній великій жертві.
Останнім часом у дуже небагатьох місцях ми починаємо бачити кроки до співіснування й спільного процвітання з ними. Та навіть так спосіб мислення пересічного представника людства Землі досі був таким: «У всьому, аби було добре людям, то й гаразд. Неважливо, що станеться з іншими живими істотами».
Якщо дивитися із суспільства Всесвіту, це схоже на стан того, хто ще росте.
Хоч як лагідно ми дивилися б на людей у фізичному тілі на Землі, за своєю суттю вони такі самі, як ми. Але в екології того, як вони проявляються, у них ще лишається багато слідів тваринної природи. Саме таким досі виглядав із Всесвіту пересічний представник людства Землі.
★Як фізичні тіла, життя людей має ту саму цінність, що й життя тварин
З духовного боку тварини й людство докорінно різняться тим, чи мають вони розум та інтелект. Але з фізичного боку їхня цінність абсолютно однакова. Ніхто не вищий і ніхто не нижчий.
Я щойно згадував про велику жертву. Люди у фізичному тілі буквально використовують кожну частину тварин, яких можуть їсти, аж до кісткового мозку, чи не так? Є навіть звичай відгодовувати качок та інших птахів і смакувати їхню печінку як делікатес.
Кури, корови, свині, а може, й інші — у тварин, яких називають свійською худобою, забирають якомога більше яєць, молока й м’яса заради бажань людей у фізичному тілі, жаги грошей та апетиту, а їх знов і знов вирощують і вбивають для людської зручності. І людство ніколи не принесло жодного вибачення чи відплати за їхню жертву.
Деякі з фермерів, що справді мають із ними справу, відчувають до них прихильність, і це вже щось. Але коли ти лише їси їх в обмін на заплачені гроші, твої почуття до них неминуче згасають. Більшість людей не підносить ані молитви вдячності за їхню жертву, ані молитви про те, щоб вони виконали свою місію. Вони бачать у них лише інгредієнти для вгамування апетиту, і нерідко викидають залишки без жодного почуття вдячності.
Тут є простір для доброти, яку людство може зростити відтепер.
Щоб передати наші почуття так, аби тобі було легко уявити, — дай подумати, мабуть, найпростіше, якщо ти уявиш епоху, яку називають первісними часами. Давним-давно, коли ще жили мамонти, існувало щось, що звалося полюванням. Багато людей оточували велику тварину, кололи її списами, убивали тварин і їли їх. Ти не зміг би зробити те саме тепер, правда? Цей образ у твоїй уяві виглядає грубим, диким учинком, чи не так? Тобі, звиклому до сучасного життя, жити, поїдаючи їх у такий спосіб, було б важко наважитися, правда?
Так само, якщо дивитися з нашого світу, ваша нинішня звичка їсти сухопутних і водних тварин (живих істот з обличчями), а не рослини, виглядає як щось, чого ми ніколи не змогли б повторити.
Вони їдять і випорожнюються, вони гинуть, якщо не сплять, і мають емоційні думки радості, гніву, смутку й утіхи. Окрім того, чи мають вони духовність розуму й інтелекту, пов’язану з джерелом життя, як фізичні тіла люди й інші живі істоти з обличчями нічим не відрізняються.
Отож як фізичні істоти люди Землі досі жили, забираючи життя таких самих істот, що мають те саме життя. Лише останні п’ять чи десять років ти сам майже перестав їсти отак своїх побратимів. Ще одне зусилля — і тобі треба перейти на цілком рослинне харчування. А зовсім не їсти — це вже історія на подальшому шляху.

★Докорінний спосіб життя, до якого покликане людство
Тож це підводить нас до питання, як людство може досягти співіснування й спільного процвітання з ними відтепер. Звісно, це означає не їсти їх, не виганяти їх і не вбивати без потреби. Але як докорінніший спосіб життя насамперед постає згадування творчої свідомості Всесвіту. Доки кожен не стане єдиним із божественним усередині, не згадає свою божественність і не стане на позицію цієї свідомості Творця, вибудовувати й підтримувати добрі стосунки з живими істотами — Його творіннями — лишається далекою мрією.
Легко запустити рекламну кулю ідеалів на кшталт «симбіозу» чи «співіснування й спільного процвітання», але коли доходить до того, як саме їх здійснити, відповіді, виведені з мислення, прив’язаного до погляду на людей як на фізичних істот, зазвичай виявляються лише тимчасовими. Адже доки люди Землі повторюють той спосіб життя, яким жили дотепер, докорінного розв’язання немає.
★Старий спосіб життя добігає кінця
Це важливо, тож слухай уважно.
Спосіб життя, яким людство Землі жило дотепер, уже зайшов у глухий кут.
Якщо ти й далі житимеш так, як жив дотепер, ти можеш опинитися на дуже болісному шляху разом із багатьма живими істотами на Землі. Але все гаразд. Навіть зараз ти можеш знову обрати свій спосіб життя.
Серед учених, які помітили цей факт, є ті, хто думає: «Що ж, тоді просто переселимо людство Землі на іншу планету», і вони справді намагаються здійснити план переселення людей на Марс із квитком в один бік. Це відходить від суті сьогоднішньої розмови, тож відкладу це на інший раз, але скажу лише, що це не той шлях, який ми радимо.
Ваша «місія життя», спільна для кожного представника людства Землі, полягає в тому, щоб перетворити цю планету, небо й землю, дані людству Землі Великим життям, на світ витонченої вібрації, де вібрація космічного життя проявляється безпосередньо.
Іншими, простішими словами, «зробити Землю мирною планетою» і «побудувати гармонійний світ на Землі» — це спільна місія людства Землі.
★Перехід на рослинне харчування (не їсти живих істот з обличчями)
Серед основних дій у цьому напрямі є завдання: «не їсти живих істот з обличчями, а тим, хто хоче їсти, їсти лише рослини».
Це природний спосіб буття у світах зірок, які вже завершили одухотворення своїх сердець і тіл.
★Перехід харчового ланцюга у вищий вимір
І багато людей думають, що «харчовий ланцюг виживання найсильніших» не має нічого спільного з людьми й стосується лише світу тварин, але його джерелом насправді є «стан духовності людства Землі». Багато хто неправильно це розуміє, але якщо людство зміниться, обличчя світу тварин також цілком зміниться.
★Природний добір живих істот
Природно, що деякі створіння, як-от таргани, завершать свої ролі й вимруть. Адже коли людство Землі здійснить сходження, вони завершать свою місію — допомагати людям усвідомлювати нечистоту їхніх сердець і домівок. Але всі такі зміни — це лише процес наближення до досконалішого світу, а не те, чому слід особливо радіти чи через що сумувати.
★Щоб досягти співіснування й спільного процвітання з тваринами
Повторю наостанок: якщо людство еволюціонуватиме у свідомості, співіснування й спільне процвітання з тваринами буде досягнуто.
Мислення «економіка понад усе» завершить свою роль, а непотрібна надмірна забудова припиниться, і оскільки зміниться те, що їдять і люди, і тварини, вони більше не відчуватимуть шкоди одне від одного й не завдаватимуть її одне одному.
Інакше кажучи, залежно від стану людської свідомості ми можемо й далі стикатися з викликами на кшталт хвороб, що виникають через наші стосунки з тваринами, проблем від перетину життєвих просторів і вимирання тварин. Але це також знаки для усвідомлення, що допомагають людству повернути до лагіднішого способу життя.
Щоб запобігти таким ситуаціям, я сподіваюся, що люди із серцем першими просуватимуть власну еволюцію свідомості й стануть людьми божественної сфери.
Що більше буде таких людей, то лагідніше може відбуватися налаштування вібрацій усієї Землі.





