Позбудьмося усталених уявлень
Опубліковано Оновлено
★Майте вічний погляд
Істина в тому, що люди проєктують власні думки на інших і дивляться на це, тим часом думаючи й кажучи, що інша людина така чи сяка.
Те, що зробила інша людина, насправді не таке важливе; справді важливо те, що ви думали й відчували щодо неї в ту мить.
Оскільки люди дивляться на це навпаки, бачачи іншу людину такою чи сякою, вони ніяк не можуть вийти за межі виміру відносності.
У справжній істині все є вами.
Тож немає нічого іншого, як далі шліфувати, піднімати й поглиблювати себе.
А проте багато людей страждає, бо постійно судить інших, і тому вже не можуть зрозуміти істину.
Кожен живе, щоб захищати себе.
Така епоха лише тимчасова.
Всесвіт вічний.
Навіть історія Землі, якщо дивитися з історії Всесвіту, ще є історією маленького пташеняти.
Спробуйте поглянути на Землю цим вічним поглядом.
Ні, погляньте на Всесвіт разом із Землею.
На багатьох зірках є людства, і кожне веде власне цивілізоване життя.
Але люди Землі цього не бачать.
Бо вони думають, що є лише світ, який можуть бачити їхні очі, торкатися їхні руки й чути їхні вуха.
Думайте: «Ми ще діти, у яких багато місця для зростання. Є стільки всього, чого ми не знаємо», — і поводьтеся скромно.
Те саме стосується дорослих.
Саме дорослі особливо мають це робити.
Бо, загалом кажучи, діти гнучкіші, а дорослі носять більше усталених уявлень.
★Вивільнення внутрішньої божественності
Наприклад, якби ми раптом постали перед вами просто зараз, найлегше прийняти цей факт могли б малі діти.
Маленькі діти мають мало усталених уявлень, тож можуть без жодного сумніву прийняти, що є людство, яке може з’являтися й зникати.
Це означає, що в їхній свідомості немає так званого паркану між вимірами.
Якщо дорослі теж навчаться в таких малих дітей і зможуть легко прийняти, що людство, якого «не мало б існувати», існує, люди Землі тим швидше влиються в суспільство Всесвіту й зможуть досягти ще більшої еволюції.
На тлі стрімкого поступу технологій зрештою настане час, коли люди Землі проб’ють і стіну вимірів.
Бо є вчені, які наполегливо над цим працюють.
Але кожній окремій людині не слід на це спиратися.
Бо кожен має здібність спілкуватися з іншими без мобільного телефону.
Тобто через телепатію.
Думаєте: «Що за божевільні розмови»?
Люди від початку мають у собі такі здібності.
Просто вони думають, що не мають, тому й не мають.
Коли ви позбудетеся усталених уявлень, усі паркани зникнуть, і такі здібності почнуть розвиватися.
Для цього теж треба вміти дивитися на всілякі речі гнучко, з багатьох боків.
Коли ви робитимете це, настане час, коли ви зможете розв’язувати все силою життя, не залежачи від речей.
Відродьте й вивільніть божественність, що живе в кожному.
Для цього теж не припиняйте глибокого дихання й дайте своїй свідомості сяяти кожної миті.
Тоді нехтувати власним шліфуванням, будучи зайнятими критикою інших, почне здаватися смішним.
