Щоб стати своїм ідеальним я

★Як важливо цілком вірити в себе

Якщо люди не визнають і не поважають себе, їм важко вийти з думок, що принижують їх самих, і вони зазвичай проводять час, критикуючи й засуджуючи інших.

Це сфера, де збираються й живуть усі, хто вивчає, що таке самозаперечення, і там усі звинувачують одне одного.

Га?

Так, так, схоже, дехто з вас починає це бачити.

Ця картина чітко відбивається й у тому, як люди живуть у фізичному світі.

Але що більше людина така, то важче їй помітити, що її власні думки поширюють навколо негармонію. Перед величезним розривом між ідеалом, який вона уявила, і реальністю, яку створила, вона тікає від реальності, тягнеться до ідеалу й падає, розчавлена тим, який він далекий.

Ідеал справді не десь за небом і не якась квітка на високій вершині, далека від того, ким ви є зараз.

Ідеал справді у вас, просто зараз.

Якщо ви припините будь-яке самозаперечення й зможете пробачити собі все саме цієї миті, ви зможете прожити сьогоднішній день, який неухильно виявляє ваш ідеал.

Деякі ідеали здійсняться тієї ж миті.

Інші ідеали здійсняться за кілька тижнів чи кілька місяців.

А ще інші потребуватимуть кількох років, щоб здійснитися.

Хай там як, кожен ідеал неодмінно втілиться.

Для цього важливо визнавати як щось само собою зрозуміле, що ідеали здійснюються.

Для цього ви маєте цілком вірити в себе, без жодної неправди.

★Дія — єдина сила

Коли ви намагаєтеся досягти справжньої еволюції свідомості, его чинитиме опір, як ніколи раніше.

Воно намагатиметься заволодіти вашим розумом у формі, схожій на ваші власні думки.

У такі миті ваша голова може наповнитися негативними думками, але саме тоді вам слід заспокоїти свідомість, спостерігати за станом своїх фізичних думок із я у вашій найглибшій глибині й об’єктивно дивитися на порухи свого фізичного серця й тіла, думаючи: «Ах, це останній опір его».

Ви знаєте спосіб це зробити, бо ми стільки про це говорили, правда ж?

Так, глибоке-глибоке дихання.

Не короткий глибокий вдих, зроблений принагідно для спроби, а повільне, спокійне дихання, яке повторюється цілий день.

Коли ви заспокоюєте хвилі свого дихання, ви можете впізнати думки его, прилиплі до фізичного тіла, і своє я як саму свідомість життя як цілком окремі речі, і ваше божественне я може вести я у фізичному тілі з боку світла життя.

Ось чому ми кажемо: «Немає потреби залежати від учителя. Ви можете вести себе самі».

Можна також сказати, що постійна практика повільного, спокійного дихання — це спосіб втілювати просту, пряму істину «якщо думаєте, що не можете, ви не можете, а якщо думаєте, що можете, ви можете», не збурюючи своїх думок.

До того ж, якщо ви можете вживати слова, що містять котодаму світла, вам не буде рівних. Але ті, хто не може зайти так далеко, просто спробуйте повільне, спокійне дихання цілий день.

Тоді без жодних особливих зусиль ваші звички мислення зміняться самі собою.

Коли змінюються ваші звички мислення, змінюються ваші слова й дії.

А тоді сама доля цілком розвертається й прямує до втілення ваших ідеалів.

Ви розумієте, що просто побачити чи почути таку розмову не має сенсу, правда ж?

Тож застосуйте це на практиці.

Якщо зробите так, ви неодмінно змінитеся.

Бо одна справжня дія — це найвища сила, що перевершує будь-яке знання.