Щоб досягти повної незалежності душі
Опубліковано Оновлено
★Велике роздоріжжя долі
У цю нинішню епоху багато людей на Землі стоять на розвилці життєвого шляху, на великому роздоріжжі долі.
Це розвилка, де дорога, що відкривається в майбутнє, яке триває, відділяється від дороги, що веде в глухий кут.
Життя справді схоже на ходьбу дорогою; доки живеш, по дорозі стикаєшся з усілякими подіями й зустрічаєш багатьох людей, правда ж?
А зв’язки між людьми особливо влаштовані так, що, наче нитки долі, які тчуть візерунок, люди зближуються й віддаляються, і так розв’язується їхня карма, а вони шліфують божественність одне одного.
Так от, щодо того, що багато людей живуть у час великого перелому: це найбільша подія, яка трапляється лише раз на кожній зірці, де мешкає космічне людство.
Бо те, чи зможуть люди у фізичному тілі, які жили, вдягнені в тіла грубої вібрації, увійти в божественну сферу зі своєю свідомістю й індивідуальністю такими, як вони є, має дуже серйозне значення для «еволюції душі (її поглиблення, її становлення божественною)» кожної людини.
А право вибору належить свідомості кожної окремої людини, і нікому іншому.
Жодній свідомій істоті будь-де у Всесвіті, хоч якою еволюціонованою вона була б, не дозволено втручатися у вибір, рішення й постанови, які робить кожна людина людства Землі.
Навіть свідомості духа-охоронця й божества-охоронця, власній внутрішній божественності людини.

★Про вільну волю, дану людству
Насамперед, на початку Всесвіту джерельна енергія свідомості, що створила великий Всесвіт, розділила власну свідомість як людську свідомість, щоб побачити себе.
Свобода волі, дана людству, — це щось на кшталт закону, що незмінно діє від того початку до сьогодні.
Ось чому, хоча все людство, що існує по всьому Всесвіту, — це гілки її серця й гілки її тіла, вона ніколи зовсім не втручається в їхні окремі вибори, рішення й дії; вона просто продовжує ділитися з ними життєвою енергією.
Тут ми хочемо, щоб ви зрозуміли: людство, оскільки воно споконвіку є самим Творцем Всесвіту в джерелі свого життя, — це істота, що несе повну відповідальність за кожну послану думку, кожне сказане слово й кожну здійснену дію.
А якщо подивитися на зірки, що розвиваються, як-от Земля, то на будь-якій зірці й у будь-якому людстві люди, які не прощають себе, не можуть прощати й інших.
Люди, які дивляться на себе зверхньо, живуть, дивлячись зверхньо й на інших.
А найважливіше те, що оскільки вони не можуть любити себе, то сприймають інших як окремих від себе істот і не можуть любити їх від щирого серця.
Для життя у світі, що настає, важливо розвернути кожну думку, яку відчуваєш щодо інших, і бачити, що вона виникає із тебе самого.
Тоді ти розумієш справжній сенс відповідальності за себе й стаєш людиною з незалежною душею.
Це неодмінно може зробити кожен, якщо дбає про те, як використовує свідомість у повсякденні, і живе усвідомлено. Тож не здавайся лише через те, що не виходить одразу; продовжуй, не втомлюючись і не послаблюючи зусиль, ніколи не здаючись, і наполегливо живи своїм повсякденням.
Неодмінно настане час, коли це справді вкоріниться.





