Як використовувати наявні ресурси свідомості й розширювати їхню сферу (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
Причина, коли відчуваєш застій у дні, присвячені еволюції свідомості
Прагнучи еволюції свідомості, думаючи, що зміниш себе, хочеш змінитися, хочеш бути зміненим, чи відчував ти коли-небудь, що зовсім не можеш змінитися або що поріг надто високий?
Такі турботи виникають тому, що в способі використання твоїх ресурсів свідомості є щось нерозумне, марнотратне чи безрозсудне.
«Ресурси свідомості» тут означають твою поверхневу свідомість і твої звичні думки; простіше кажучи, те «я», яке ти вважаєш собою.
З боку божественності сфера свідомості, яка ще не повністю еволюціонувала, дуже вузька.
Тож ти весь час зайнятий тим, що маневруєш обмеженими ресурсами свідомості, не можеш використовувати їх так, як хотів би, і зрештою тебе мучать негативні думки, про які я згадав на початку.
Якщо описати поверхневу свідомість, чия божественність не розвинена, з іншого боку, її можна назвати «обмеженими ресурсами, яким судилося згаснути». Ти намагаєшся змінити всі ці обмежені ресурси водночас або берешся за це, думаючи, що зміниш їх одним махом, тож відчуваєш поразку, або твоїми думками керує покора перед застоєм.
Практично це безрозсудно, це марний опір, надто силоміць, тому самосвідомість у прихованій сфері зупиняє це, і зрештою воно часто не дає плодів. Ось що відбувається.
Як ресурси свідомості використовуються в повсякденному житті
У повсякденному житті, навіть якщо намагаєшся не поспішати, щоб цього не сталося, і перебувати у стані свідомості, який не несе за собою звички мислення, бувають моменти, коли треба ухвалювати миттєві рішення й на це немає часу, правда ж?
Радше ресурси свідомості частіше витрачаються на те, що треба вирішувати швидко, раз-раз-раз. Тож навіть якщо спробуєш спрямувати ті кілька ресурсів свідомості, що залишилися, на прояв божественності, це наче крапля води на розпеченому камені, і результат зазвичай невеликий.
Згодом, коли більш ніж половина твоєї поверхневої свідомості ввійде у сферу свідомості божественності, тоді, як виражено словами «форма є порожнечею, порожнеча є формою», стане ясно, що світ, який ти вважав сущим, був ілюзією, а світ, який ти вважав несущим, і був справжньою реальністю. Тебе вже не зв’язують обмеження скінченного світу (світу явищ), тож твоя сфера свідомості розширюється в сотні чи тисячі разів порівняно з тим часом, коли ти вірив, що фізичне тіло — це ти, і відтоді ти можеш вільно користуватися своїми думками (це стає наче малий автомобіль із двигуном великого). Але доки ти не дійдеш до цього, треба ефективно використовувати ті обмежені ресурси свідомості, які маєш зараз. Ось у чому суть. (Далі буде)
