Як користуватися ресурсами свідомості, які ти маєш зараз, і розширювати їхню сферу (частина 2)
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього разу)
Як користуватися ресурсами свідомості, які ти маєш зараз, і розширювати їхню сферу
Отже, таємниця того, як дієво використовувати свої скупі ресурси свідомості й успішно еволюціонувати у свідомості, полягає в тому, щоб підготувати основні передумови, перш ніж щось подумати в кожну мить.
Це свідомо практиковане глибоке дихання.
Чому воно готує середовище для дієвого використання ресурсів свідомості? Бо свідомість пов’язана з джерелом життя через дихання, а глибоке дихання робить цей зв’язок міцнішим.
Скільки тижнів чи місяців потрібно, щоб глибоке дихання стало звичкою, залежить від людини. Але якщо не здаватися й далі свідомо вчитися поглиблювати подих, то зрештою в кожного спосіб використання всіх ресурсів свідомості, зокрема й несвідомих суджень, цілком увійде у вимір духовного тіла й божественного тіла, і думки, які людина посилає, свідомо чи несвідомо, природно перетворяться на ті, що йдуть від божественності. Ось до чого це веде.
Добре в цьому методі те, що, на відміну від спроб досягти еволюції свідомості поверхневою свідомістю, яка вважає фізичне тіло собою, ти непомітно стаєш одним зі світлом життя, і свідомість життя піднімається на поверхню, звучачи, перш ніж ти це усвідомиш.
Вірити в себе = вірити в життя
Причина, чому досі в тебе було стільки невдач і найчастіше нічого не виходило, у тому, що ти не розумів таких способів використання ресурсів свідомості й свого справжнього серця та справжнього тіла, а намагалося діяти твоє фізичне я.
Натомість якщо діяти, стоячи як «я на боці життя» глибоко всередині фізичного тіла, то чи намагаєшся ти щось подолати, чи чогось досягти, усе відбувається у вібрації радості, а почуття, що ти берешся за справу позитивно, невпинно триває.
Шлях до цього, як я вже багато разів казав, — у тому, щоб не припиняти глибокого дихання.
Якщо ти присвятиш цьому життя, то навіть те, перед чим раніше відступав як перед складним, ти зможеш легко подолати й здійснити. Водночас твої ресурси свідомості постійно розширюватимуться, а непохитна віра й переконання поглиблюватимуться: «Моє справжнє я було божественним людством. Моє теперішнє я безперечно є моїм божественним я», аж поки ця думка не зможе увійти у сферу твоєї природної свідомості.
Якщо сказати це крайнє, а це справді відверта манера говорити, то все зводиться до такого: «Якщо думаєш, що це неможливо, то не зможеш. Але якщо думаєш, що зможеш, то зможеш. Усе гаразд: якщо думаєш, що це можливо, то неодмінно доведеш до кінця, у межах того, що ти подумав».
Тож коли думки в голові ходять туди-сюди, «не те, не се», і ти не можеш утримати величезну довіру до власного Світла життя (безмежних здібностей і творчості), добре знайти час, хоч би перед сном увечері, щоб сісти в сейдза, формальну позу на колінах, і виконувати глибоке дихання з котодама.
Якщо сейдза важко, цілком годиться сидіти на стільці з доброю поставою, або можна лягти в ліжко, склавши руки на нижньому даньтяні, й звернутися до світла життя.
І добре, якісно виспись.
Тоді, прокинувшись наступного ранку, ти побачиш, що тіло й розум перейшли зі стану переваги симпатичної нервової системи до стану переваги парасимпатичної, і ти зможеш дієво користуватися свідомістю, сповнений життєвої сили. Отже, ти зможеш жити так, щоб убивати двох зайців одним пострілом: виконувати щоденну роботу якнайкраще, дієво використовуючи наявні ресурси свідомості, і водночас досягати еволюції свідомості. (Кінець)
