Що розділяє щастя й нещастя
Опубліковано Оновлено
★Щастя й нещастя розділяє твоє власне усвідомлення
Коли люди думають «хтось мені щось зробив», здебільшого вони думають із пасивним усвідомленням: «Такий-то зробив мені те й те», «Такий-то зробив те й те».
Але вже час усьому людству Землі помітити, що це означає: їхні думки зупинилися на дуже неглибокому рівні свідомості.
Це означає, що такому стану душі бракує активного усвідомлення того, як ти сам це сприйняв, і тому зрештою ти когось чи щось звинувачуєш.
Доки ти не віддаєш владу над власним життям іншим, те, що інші думають, кажуть чи роблять, не може пошкодити світла в глибині твого серця.
Усвідомлення — це завжди те, що ти робиш сам; не хтось змушує тебе щось думати.
Правду кажучи, те, як ти щось сприймаєш, має для твого серця набагато більше значення, ніж те, «хто що зробив».
Коли кілька людей переживають ту саму ситуацію за рівних обставин, їхні способи сприйняття можуть різнитися від людини до людини, правда ж?
Наприклад, припустімо, є брати-близнюки, народжені від тих самих батьків і виховані однаково. Коли вони досягають віку розуміння, один росте здоровим, із серцем, по край сповненим батьківської любові, а другий часто плаче й вередує, відчуваючи, що його недостатньо люблять. Хоча батьки мали намір виховувати їх однаково, без жодної різниці, чому, на твою думку, насправді виникає така відмінність у вдачі?
★Якщо ти дорослий
Одним словом, річ у тому, як ці діти сприймають усе.
Якщо уважно поспостерігати за рухом думок дитини, яка почала відчувати, що її недостатньо люблять, то її думки зачепилися за кілька спогадів про те, як батьки сварили її в минулому, і на основі цих спогадів вона переконалася: «Це тому, що мене не люблять».
Друга ж дитина, хоч і мала такий самий досвід сварок, не мучиться такими думками, бо не зачепилася за спогади про те, як її сварили. Можна сказати, що навіть коли її сварили з батьківської любові, вона відмахувалася, і її життя росло здоровим.
Так само бути зачепленим за минулі спогади навіть у дорослому віці й страждати в негативному мисленні дуже болісно, правда ж?
Втім, це також факт, що таких дорослих багато.
Тому кожна людина має поглиблювати роздуми про те, як використовувати свідомість, щоб творити здорову долю.
Бо те, що розділяє щастя й нещастя людини, дуже великою мірою залежить від руху її думок.
