Ключ до досягнення позиції погляду згори

Сьогодні поговорімо про те, як перетворюються люди, коли сповна використовують дане їм життя й зосереджено живуть кожною миттю теперішнього.

Ти можеш зрозуміти котодаму (дух, що живе в словах), яка означає істину: «Щиро жити тепер — значить жити, вкладаючи енергію в «свідомість, що є тут і зараз», не в майбутнє й не в минуле», правда ж?

Котодама, само собою, — це відлуння, енергія, ще до того, як вона постане словами.

Коли живеш так, твоя свідомість перетворюється на свідомість, що огортає «всякий стан речей», який здається відокремленим і протиставленим, і обіймає все, що існує.

Розумієш, це тому, що твоя власна свідомість розгортається й розширюється.

То що ж відбувається, коли свідомість розширюється?

Перш ніж пояснювати це, підтвердьмо, чим людина є від початку.

Людина насправді є самим світлом життя, правда ж?

І це істоти, чий діапазон свідомості розширюється що далі еволюціонує свідомість, аж доки вони не стануть причетними навіть до діяльності великої гармонії своєї планети, своєї галактики й усієї своєї батьківської галактики.

Ну от… наприклад, уяви, що твоє тіло у фізичному світі — це світло життя.

Тіло, яке ти вважав собою, росте й стає тілом трохи більше ніж два метри завширшки.

Воно ширшає ще й стає тілом трохи більше ніж п’ять метрів.

Десять метрів, п’ятдесят метрів, сто метрів, п’ятсот метрів, один кілометр, десять кілометрів, тисяча кілометрів, десять тисяч кілометрів: уявляй, крок за кроком, як твоє тіло так розширюється.

Оскільки первісна людина — це не фізичне тіло, а світло життя, то навіть коли твоє тіло росте, ти не наштовхнешся на інших людей і будівлі тебе не зупинять.

Ти можеш розширюватися скільки завгодно.

Це і є найбільша якість, яку має світло життя.

Послухай: що більшим стає твоє серце, то більше воно вміщує все.

Ти можеш усвідомлювати все як те, що існує в тобі.

Ти ясно усвідомлюєш, що все існує всередині тебе.

Наприклад, уяви, що свідомість, розширена до розміру Землі… — це сама твоя свідомість.

Тоді кожна подія й кожне явище, що відбуваються у світі Землі, відбуваються у світі всередині твого серця, правда ж?

Численні божества в божественному світі всі мають свідомість, що дивиться на світ згори такими божественними очима.

Так само й у таких космічних братів, як ми, вже одухотворених і працюючих на інших зірках.

У не надто далекому майбутньому ти теж незабаром перетворишся на істоту, що дивиться на себе й інших такими «очима світла життя», тож не слухай, наче це чужа справа.

У процесі того, як такий божественний погляд згори стає твоїм власним, кожен помічає одну річ.

А саме: між кожною двоїстістю, між речами й речами, людьми й людьми, часом і часом, внутрішнім і зовнішнім, організаціями й організаціями, серцями й серцями, словами й словами, любов’ю й ненавистю, тими, хто шкодить, і тими, кому шкодять, жінками й чоловіками, які всі нібито існують окремо, є проміжний простір (японською «авай»), що їх поєднує, і те, чи можеш ти звернути до нього свою свідомість, і є ключем до еволюції свідомості.

Для кожної людини цим проміжним простором керують її божества й духи-охоронці.

Це означає, що те, наскільки ти можеш довірити своїм божествам і духам-охоронцям думки, які вважав собою, і наскільки можеш поєднати свою свідомість зі своїми божествами й духами-охоронцями, — це і є той барометр, що показує поступ еволюції твоєї свідомості.

Коли свідомість розширюється далі, ти можеш помітити, що між двоїстостями лежить свідомість великого джерела життя, яка створила Всесвіт.

У міру цього ти можеш усвідомити, що проміжний простір (авай), який існує посередині двоїстостей, був тією первісною силою, що приводить усе до буття, тобто самою космічною свідомістю.

Можливо, важко дійти туди одним махом, але ті, хто в повсякденному житті безупинно приносить молитви вдячності своїм божествам і духам-охоронцям, щоб стати з ними єдиним, можуть у не надто далекому майбутньому зробити своєю ту свідомість, що вміщує ціле, яку я щойно описав.

Неодмінно.

Бо кожна людина — це космічне людство, що містить у собі космічне життя.

Тобі не треба намагатися здобути складні теорії чи знання; просто проводь дні, цілий рік думаючи: «Духу-охоронцю, щиро дякую».

Тоді настане день, коли ти зможеш відчути дійсність того, що ми пояснили, усією душею, самим життям.