Інтенсивний курс, щоб вийти з дитинства душі (4)
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього)
★Жити з незалежною душею
Отже, насамперед визнай себе.
Перш за все полюби себе й обійми себе.
Визнають тебе інші чи ні, насправді зовсім не має значення.
Коли ти можеш це робити, це веде й до виконання домашнього завдання, спільного для всього людства у 21 столітті: незалежності душі.
Ближче до початку цієї розмови я сказав, що за своєю суттю «любов дає, нічого не стримуючи», і що давати слід не гроші чи речі, не поверхневу турботу й доброту, а життєву енергію, завдяки якій людина може власними силами створювати достаток, джерельне світло життя, що змушує вирувати первісну енергію, яка творить усе, правда ж?
З погляду істини вектор цієї дії серця, що дарує любов, має спрямовуватися спершу на тебе самого і лише потім на інших.
Поки ти не можеш любити себе, важко справді любити й інших, а поки не можеш безумовно визнавати себе, ти схильний ставити умови й для визнання інших.
Тож понад усе ти маєш любити себе, і добре визнавати себе.
Тоді ти зможеш набути й щедрості визнавати інших без умов (безумовно).
Якщо заглибити ці слова ще більше, для цього важливо визнавати божественність себе та інших.
Важливо, щоб ви самі визнали перед собою, що спочатку були священним світлом життя, яке прийшло від самого неба.
Тоді вирує справжня любов.
Що таке справжня любов, неможливо зрозуміти, доки не переростеш людське мислення й не прийдеш до божественної людської свідомості. Але якщо наважитися висловити це словами, це сама первісна енергія, яка творить усе, сама дія джерельного світла життя, що дає життя й буття всьому.
Люди, які проявляють цю свідомість, навіть коли люблять інших, не наближаються й не віддаляються задля власної зручності й можуть любити будь-кого безумовно.
Є багато видів любові, яку ми даруємо іншим, чи не так?
Наприклад, ділитися грошима чи речами з тими, хто в нужді, або рухати своїм серцем і тілом, щоб допомогти їм, підбадьорювати сумних, поділяти страждання тих, хто страждає, щоб полегшити його, чи мати глибокий обмін любов’ю зі спорідненою душею.
Серед форм любові, яку даруємо іншим, найкраща — ділитися через молитву життєвою енергією, завдяки якій людина може власними силами створювати достаток. Це найпрекрасніше дарування.
Звісно, інші види дарування теж по-своєму дорогоцінні, але дарування через молитву — це найглибинніша любов, яка змушує силу вирувати зсередини людини.
А щоб ти міг робити такі речі природно й без зусиль, добре спершу визнати власну божественність, далі божественність людей навколо, потім божественність усього людства, розширюючи коло того, що визнаєш.
Для цього важливо уважно й неодноразово читати книги істини, необхідно серйозно виконувати налаштування вібрацій для одухотворення через глибоке дихання, а також треба наповнювати свої постійні думки свідомістю любові до людства й шліфувати й підносити себе, вільного від корисливості.
Як я завжди кажу, немає магії, яка дасть тобі все одним стрибком, тож понад усе важливо неухильно й терпляче втілювати слова й учинки істини.
Адже це найнадійніша дорога до опанування справжнього сходження. (Кінець)
