У процесі повернення до сутності життя
Опубліковано Оновлено
Подорож повернення до Світла життя
Якщо висловити життя одним словом, можна сказати, що це процес повернення до сутності життя (божественної свідомості).
Це також подорож, у якій окиснені думки (думки, що відхилилися від сутності життя), послані від минулих життів до цієї самої миті, повертаються до свідомості самого світла життя.
Поки люди живуть, можливість (нагода) для такого відновлення свідомості приходить до всіх однаково — у вигляді думок, які кожен щомиті мимохідь посилає. Проте з вашого боку (поверхневої свідомості) це не здається однаковим. Цікаво чому…
Люди можуть бачити це по-різному, але ми з нашого місця можемо сказати: причина особистих відмінностей у швидкості відновлення свідомості в тому, наскільки постійно кожна людина, стикаючись із вибором кожної миті, повторювала правильний спосіб посилати думки, що наближає її до власної сутності й робить із нею одним цілим.
На головній дорозі життя немає коротких шляхів
Тож чи розумієте ви, що правильний вибір думки в кожну мить життя не обов’язково є легкою дорогою, зручною для вас?
І чи бачите ви всім серцем рішучою свідомістю, що на дорозі еволюції свідомості ніде немає короткого шляху, який дав би змогу спритно й легко вирватися вперед?
Тут можна сказати чітко: доки ви живете зі свідомістю, що посилає лише егоцентричні думки у відповідь на події кожного дня й кожної миті, то хоч як спритно ви викручуватиметеся, ніколи не ввійдете в тонший стан свідомості, ніж ті, хто щиро живе, виявляючи свідомість джерела життя.
Це важливий момент: вважати стражданням навіть «досвід, потрібний для того, щоб вигранити світло життя (дороги, яких не уникнути)», ненавидіти його й намагатися від нього втекти означає відкидати власну нагоду для переходу у вищий вимір (можливість відновити свідомість) і вирішувати залишитися в коконі своїх звичок мислення.
На цьому місці багатьох людей зносять звичні думки, вони відкладають відновлення своєї свідомості й заплутуються в окиснених думках. Інакше кажучи, вони мимохідь обирають егоцентричні способи бачення й мислення, легший шлях, шлях із меншими труднощами.
Якщо ви живете, прагнучи еволюції свідомості
Люди, які справді живуть, прагнучи еволюції свідомості, можуть знаходити маленькі радощі навіть у тому, що люди з окисненими думками відчувають як страждання й ненавидять, і можуть це приймати або сміливо зустрічати.
Наприклад, якщо ви не можете дістатися до легкої дороги попереду, не пройшовши брудною, грузькою стежкою, а немає ні дошки, щоб по ній пройти, ні чобіт, ні жодних знарядь, то доведеться наважитися й пройти просто так, як ви є, правда ж?
Коли ви пройдете, попереду чекатиме звичайна дорога, а якщо ноги забрудняться, ви просто вимиєте їх, коли переберетеся.
Так само за нинішнього стану світу важливо не просто мріяти про те, що мир прийде легко, а дивитися, не відвертаючись, на негармонійні прояви людства, зокрема й на власні, і підносити (перетравлювати) їх як власну справу.
Окиснення думок людства не є чимось окремим для кожної людини: вони пов’язані через вібрацію в невидимому світі.
Тож справжній шлях до просвітлення — не просвітлюватися лише для себе, а наближати своє серце до страждань людства світу й молитися.
Якщо ви відновлюєте окиснену колективну свідомість
Навіть якщо відповідальність за думки, які посилає кожна людина, справді лежить на ній самій, доля всієї Землі рухається спільною творчістю колективної свідомості всього людства. Тож якщо ті, хто це помітив, почнуть повертати до світла окиснені думки в колективній свідомості, то що більше буде відновлено, то менше окиснених частин матиме колективна свідомість, і підготується ґрунт, щоб усе людство могло легше відновлювати свою свідомість.
Отже, можна сказати, що те, наскільки гармонійне небо й земля можуть проявитися в земному світі, залежить від відновлення окиснених думок.
Що більше людей знатиме про це й щодня практикуватиме молитву, яка повертає окиснені думки до божественної свідомості, то більше всілякі страждання зникатимуть із земного світу, і зрештою розгорнеться світ великої гармонії, у якому до всіх приходитиме лише щастя.
