Як відпустити спогади й відкрити майбутнє – 2
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього)
Пам’ять не винна
Я щойно сказав «відкривати майбутнє, не зазнаючи перешкод від пам’яті», але, задля честі пам’яті, скажу, що чіпляється за пам’ять і не відпускає її саме «я, яке ви вважаєте собою», а якщо сказати правду, сама пам’ять зовсім не винна.
Ви можете подумати: «Що за дивні речі ви кажете?», але пам’ять є частиною функцій, які має фізичне тіло, і її слід чітко відділяти від свідомості життя, яка є справжнім тілом людини.
Щоб ясно це усвідомити, добре розплутати зв’язок між пам’яттю й мозком.
Для цього спершу, будь ласка, прочитайте наведений нижче уривок і збагніть загальну думку.
Синапс — це контактна структура для передавання інформації, що розвивається між стороною, яка виводить нейронну інформацію, і стороною, яка її приймає. Найосновніша структура така, у якій закінчення аксона пресинаптичної клітини контактує з дендритом постсинаптичної клітини. Синапси загалом поділяють на хімічні синапси й електричні синапси; клітину на стороні виведення називають пресинаптичною клітиною, а клітину на стороні прийому — постсинаптичною клітиною. У хімічних синапсах, які становлять багато синапсів центральної нервової системи, надходження потенціалу дії відкриває потенціалзалежні кальцієві канали пресинаптичного закінчення; унаслідок цього кальцій надходить усередину й запускає екзоцитоз синаптичних везикул. Унаслідок цього нейромедіатори, що містяться в синаптичних везикулах, вивільняються в синаптичну щілину. Нейромедіатори зв’язуються з рецепторами нейромедіаторів у постсинаптичному закінченні й здійснюють передавання або безпосередньо змінюючи мембранний потенціал, або активуючи внутрішньоклітинні вторинні посередники. Хімічні синапси далі поділяють на збуджувальні синапси й гальмівні синапси. Електричний синапс, навпаки, — це структура, яка безпосередньо передає зміни мембранного потенціалу наступній нервовій клітині через щілинні контакти на контактній мембрані. Отримані таким чином синаптичні потенціали надходять до тіла клітини, інтегруються в аксонному горбику й зрештою визначають, чи згенерує імпульс постсинаптична клітина. Цю взаємодію впливів називають нейронною інтеграцією. Ефективність синаптичного передавання також не завжди стала, а змінюється залежно від сили вхідного сигналу. Це називають синаптичною пластичністю й вважають клітинним механізмом навчання й пам’яті.
Інститут науки про мозок RIKEN
Пам’ять — це лише дані, засновані на досвіді
Залежно від того, як синапси з’єднуються між собою в мозку через механізми на кшталт описаного тут, люди набувають налаштованої вперед природи чи зверненої назад особистості.
Ми не маємо наміру читати лекцію про спеціальні медичні знання, тож повернімо розмову до головної нитки — «відпустити спогади й відкрити майбутнє». Для розуміння цього дуже важливо те, що «пам’ять від початку є лише даними, заснованими на досвіді».
Саме від того часу, коли люди почали плутати ці «просто дані» з «власною свідомістю», вони забули божественність, яку від початку мав кожен.
І так, покоління за поколінням, люди Землі дотепер замикали себе в безвихідній в’язниці фізичної пам’яті.
(Далі буде)
