Що докорінно змінює людину

★Щоб заохотити незалежність душі

Щоб активно й добровільно заохочувати незалежність душі, як власну справу, а не чиюсь чужу, є істина, яку кожен, хто прагне еволюції свідомості, має знати до самої глибини.

Ось ця істина: «Інші не можуть докорінно змінити інших. Єдине, що може докорінно змінити людину, — це її власне еволюціоноване серце».

Інакше кажучи, і те, щоб хтось докорінно змінив тебе, і те, щоб ти сам докорінно змінив когось, — це нездійсненні мрії, ілюзії. Єдиний шлях, яким будь-хто може досягти справжньої еволюції, — змінити самого себе.

Сказане так прямо, це може прозвучати дуже суворо, але немає іншого способу збудувати життя безмежної гармонії, не повторюючи дисгармонії, ніж справді змінитися власною волею.

Ну, як би це сказати… коли тобі здається, що ти змінився, на щось спираючись, або коли змінилися лише зовнішні обставини, така зміна залишається тільки тимчасовою.

У таких випадках незмінені звички мислення людини зрештою знову створюють у її долі такі самі обставини, і дисгармонійна ситуація повторюється.

Якщо сказати навпаки, людство може переробити себе як завгодно, залежно від власної еволюції свідомості.

Ти можеш наново задумати своє життя так, як бажаєш.

Для цього ніколи не пізно.

Еволюціонуючи у свідомості, будь-хто може жити сяйливо.

Існування такої людини стає також світлом для тих, хто поруч, і світильником, що осяює темряву світу.

Саме це можна назвати справжньою зміною, еволюцією і зростанням, і людство — єдина жива істота, яка на це здатна.

★Як діє любов до інших

★Про альтруїстичну любов у часи непорозуміння

Люди Землі іноді, бажаючи покращити долю когось близького, хапаються за соломинку й покладаються на могутніх людей або на богів і будд, на їжу, яку вважають корисною для тіла, чи на речі, яким приписують містичну силу, намагаючись змінити близьку людину або домогтися, щоб щось її змінило.

Але жива істота, що зветься людиною, створена так, що — приховано в цих думках особистий інтерес чи ні, і хоч як би ти старався зробити кращими себе й інших — сила, здатна докорінно подолати дисгармонію, що з’явилася (хворобу, нещастя в долі тощо), зрештою перебуває в самій людині.

Тож зрештою немає іншого способу перевернути ситуацію від самого кореня, ніж те, щоб кожна людина змінилася добровільно.

Скажемо ще ясніше: замінити свої звички мислення божественною свідомістю — ось основна сила, яка обертає (змінює на краще) дисгармонійні ситуації, що постають як нібито нещастя, на щастя.

Чому? Бо за дисгармонією, що з’являється у світі, стоїть потік думок і дій усього людства від незліченних минулих життів до сьогодні, і це також розгортання причин і зв’язків, причини й наслідку, які проявляються і прагнуть завершитися, так само як посіяне насіння рослин проростає, цвіте й опадає.

Якщо вказати тут на те, «що не слід розуміти хибно», то ось що: коли хтось, бачачи страждання коханої людини, думає: «Я хочу, щоб їй стало краще», — це надзвичайно природний вияв любові, і сам по собі він не хибний.

Але самого цього недостатньо.

Чого ж бракує? Якщо не перебувати постійно у свідомості, що бачить справжню картину того, «як діє любов», — як саме твоя любов впливає на людину, яку ти любиш, — то за нинішніх звичних думок ця любов захоплюється почуттями, і ти зосереджуєш енергію думок на негативному боці: «Я хвилююся», «Ситуація ніяк не покращується», «Мабуть, із цим у неї щось дуже не так», «Може, їй уже не стане краще». Тоді твоє любляче бажання «щоб їй стало краще» не стає тією водою, що запускає насос, яка заохочує здатність іншої людини до самоочищення і здорову роботу її оновлення, і думки, послані з добрими намірами, можуть, навпаки, ускладнити підтримку її одужання. Саме тому я сподіваюся, що ти посилатимеш ці думки любові не як тривогу, а як світло молитви.

Якщо сказати про це (зосередження енергії думок на негативному боці) з іншого погляду, то це наче збирати сонячне світло збільшувальним склом в одну точку й обпалювати місце, куди падає промінь, а часом навіть підпалювати його.

Розпалити вогонь там, де його не було, і дати йому поширитися — це особливий хист думок, які повністю забули свою божественність.

Це дуже важливий момент, тож, будь ласка, прийми його глибоко в серце.

Чому я спеціально про це говорю? Бо щойно сказане пов’язане з принципом творення долі: «які рухи думки і як діють як енергія, що творить реальність».

Щойно ти зрозумієш цей принцип, будь-хто зможе правильно користуватися своєю свідомістю й відродити у своїй поверхневій свідомості ту здатність, ту силу, що досі спала, — скеровувати власну долю і долю близьких до добра.

★Про альтруїстичну любов людей, що еволюціонували у свідомості

Любов, яку людство виявляло до еволюції свідомості і про яку я щойно говорив, не діє безпосередньо як любов. Захоплена почуттями, вона стає енергією прив’язаності, і часом їй важко підтримати одужання. Ось що я сказав.

Натомість альтруїстична любов, яку виявляє людство після досягнення еволюції свідомості, — це любов, яка не захоплюється почуттями, а діє прямо як сама любов (божественна воля), приводячи в рух енергію, що справді дає життя собі та іншим.

Справжня любов, ніжна прихильність, що постає з божественності, енергія божественної волі — це сила, яка, коли хтось страждає чи перебуває в нещасливому становищі, зміцнює душу цієї людини й веде її так, щоб вона могла вийти з дисгармонійного стану власними добровільними зусиллями.

Саме тому Вище Я кожної людини та інші не рятують поспішно людину, яку оберігають, від труднощів, а ведуть її так, щоб вона могла подолати труднощі власними силами, чи не так?

І тому вони ніколи не втручаються безпосередньо в творення долі людством, що живе у проявленому світі, а завжди шанують добровільну волю людей, щоб ті власними діями вели свою долю до добра.

★Про те, щоб змінити себе

Наостанок ще раз підтвердьмо, що означає змінювати не інших, а себе.

Істина про те, що «ніхто не може домогтися, щоб інші докорінно змінили його; єдине, що може змінити тебе, — це твоя власна дія, приведена в рух твоєю добровільною волею»: чи прийняв ти її до серця й зрозумів уже?

«Змінити себе» на поверхні може означати багато різного.

Наприклад,

• Я захворів (травмувався) → Я хочу зцілитися, хочу одужати
• Мої стосунки не складаються → Я хочу жити в гармонії з іншими
• Я втратив усе через стихійне лихо → Я хочу принаймні повернутися до колишнього життя
• Жити важко → Я хочу матеріального достатку
• Я вузькодумний і запальний → Я хочу стати настільки великим, щоб прощати людей
• Мої звички мислення песимістичні → Я хочу зробити своєю оптимістичну свідомість
• Я не можу довіряти іншим → Я хочу стати відкритою людиною
• Я можу судити про себе й інших лише поверхово → Я хочу стати людиною, яка бачить у глибину

і так далі. Залежно від людини, напевно, є ще багато способів, у які вона хотіла б змінитися.

Отже, якщо висловити суть зміни себе однією фразою: «Просто досягни еволюції свідомості».

Змінювати те, що проявляється в цьому світі, теж важливо, але, досягаючи разом із цим еволюції свідомості, ти приходиш до докорінного вирішення у справжньому сенсі.

Ситуації, що здаються нещасливими, хвороби, травми, труднощі життя й муки у стосунках іноді пов’язані, глибоко всередині, також зі станом твоїх звичок мислення. Але це сказано не для того, щоб звинувачувати тих, хто страждає.

Тож полегшувати біль лікуванням у лікаря й ліками або перемикати настрій захопленнями, щоб забути чи розвіяти неприємне, дуже важливо. Але поряд із цим треба жити так, щоб основою способу життя було повертати всі свої звички мислення до «світла життя» і жити щоразу наново резонансом божественності, вібрацією безмежної гармонії.

Твої фізичні клітини оновлюються щомиті, чи не так?

Так само ти маєш звільнити свої духовні клітини, щоб і вони могли щомиті оновлюватися, як оновлюється саме життя.

Заважають цьому думки, прикуті до фізичного тіла, яке ти вважав собою.

Отже, важливо щомиті жити так, щоб «відпускати зациклення», «ставати собою, якого ніщо не сковує», «повертати думки до неба, а не тримати їх у собі» й «пожвавлювати оновлення своєї свідомості».

Якщо лише це в тебе вийде, то непомітно дисгармонійні ситуації розтануть, мов туман, ти подумаєш: «Як же я вдячний», дякуючи за те, що тебе тримають живим, ця вдячність повернеться до тебе, ти ввійдеш у ланцюг дедалі щасливіших обставин, і нарешті цей стан стане справжнім, і ти зможеш стати собою, якого ніщо не сковує, з непохитною любов’ю і мужністю.

Це неодмінно станеться.

Ти неодмінно зможеш.

Бо кількість людей на Землі, які досягли такого стану, останніми роками швидко зростає, і тепер лише питання часу, коли їх будуть десятки тисяч.

★Станьмо будівельниками дороги свідомої еволюції

Те, що комусь це вдалося, означає, що дорога такого способу життя вже прокладена в просторі-часі свідомості, і тим, хто йде слідом, стало легше її знайти й нею пройти.

Бо там стільки доріг, скільки людей ними пройшло.

Ти йдеш дорогою, яку хтось відкрив, а сам, ідучи слідом, робиш її ширшою.

Тоді ті, хто прийде після тебе, ще легше знайдуть цю дорогу й ще легше нею пройдуть.

Завдяки такому повторенню люди на Землі з будь-яким рівнем свідомості можуть досягти еволюції свідомості.

Можливо, ти народився з роллю відкрити дорогу, якою ще ніхто не ходив.

У такому разі ти, можливо, проживеш незвичайне життя, пройдеш важкий шлях. Але Вище Я кожної людини нікому не дає місії, яку неможливо виконати, тож думай: «Я неодмінно зможу, я пройду це до кінця», — і йди вперед спокійно й упевнено.

Дорога життя, якою ти йдеш, — це, без сумніву, головна дорога еволюції свідомості.

Ти розшириш цю головну дорогу з малої стежки у великий шлях.

Якщо ти, хто помітив це трохи раніше за інших, житимеш так, то ще багато-багато людей зможуть еволюціонувати у свідомості хоч на один день швидше.

Тоді й час, коли земний світ приєднається до суспільства Всесвіту, настане настільки ж швидше, а велика природа живої істоти на ім’я Земля і все живе, окрім людей, зможуть здійснити сходження разом, із меншим болем.

Я сподіваюся, що ти приймеш це до серця, ідучи своїм шляхом щодня.