До завершеності світу великої гармонії (частина 2)
Опубліковано Оновлено
Попередня стаття цієї серії
[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-361/”]
(Продовження попереднього разу)
★Нагромадження виявів божественності — наріжний камінь будівництва світу великої гармонії
Якщо порівняти сьогоднішній світ із будівництвом будинку, це наче етап фундаменту, коли в землю забивають палі. А сам будинок будують ваші думки, слова й учинки, теперішні й наступні.
Ми ж уже говорили про те, що «вашу теперішню долю створили ваші минулі думки, слова й учинки, а вашу майбутню долю створюють ваші теперішні думки, слова й учинки».
Тож якщо у вас є час бігати в сум’ятті, намагаючись покращити теперішнє становище, конструктивніше використати цей час, щоб творити нове майбутнє.
А якщо ви хочете розширити обсяг і зробити кращим увесь світ, оновіть думки, слова й учинки, які ви думали, казали й робили за інерцією, підхоплені звичкою, і виражайте думки, слова й учинки, вкорінені в божественності, сутності життя, серйозніше й усвідомленіше.
Цього не зробиш за одну ніч, тож добре свідомо стежити за кожною думкою, словом і вчинком, що минають, і щоразу, коли знайдете такий, що відхилився від божественності, відразу перезаписувати й зберігати його словами світла, повторюючи це невпинно, терпляче, потроху.
Як кажуть: «Рим не за один день будувався». Щоб досягти чогось великого, найважливіше — невпинно нагромаджувати малі речі й накопичувати крихітний досвід успіху, що може здаватися дрібним.
Ніколи не станеться так, що з’являться один-два рятівники на кшталт Супермена, вигукнуть: «Гей!» — і все людство миттю стане добрим, без жодних зусиль із чийогось боку.
Щодо цього міркуйте цілком розважливо: повторення зусиль, щоб невпинно нагромаджувати звичайне звичайним чином, і є наріжним каменем, що дає майбутньому сяяти.

Ми завжди думаємо: «Радикальне лікування, що стрімко змінює земний світ, небажане. Такого найкраще якомога уникати».
Серед космічного людства були ті, хто пропонував таке, але космічні брати, як-от ми, що підтримують Землю, і божества божественного світу Землі сміливо заявили: «Наші соратники, людство Землі, просто зараз стрімко набирають сили, тож, будь ласка, поспостерігайте за ними».
Бо якби таке зробили, розум і тіло багатьох людей не встигли б за раптовою зміною.
А якби це сталося, яким великим було б почуття втрати для тих, хто лишився…
Тож наскільки можливо, ми хотіли б, щоб люди Землі відкрили еволюцію земного світу власними зусиллями, хай це й займе якийсь час, а безпосередньо допомагати ми маємо намір лише в останню мить — на світанку нової епохи.
Це може не вдовольнити тих, хто сподівається на надприродні дива, але насправді небагато людей відчують драматичну зміну; більшість пізнає поступову зміну на кшталт: «Незчувся, як усе дуже змінилося».
Так ведеться з усім, правда ж: із навчанням, роботою, мистецтвом?
Саме безперервне нагромадження малого стає силою й дає змогу набути здатності застосовувати її, чи не так?
Тож, будь ласка, ніколи не легковажте щоденними вправами, якими ви міцно вирощуєте основи божественної свідомості у своєму розумі й тілі.
Ви зрозумієте, коли настане час, але зусилля, які ви нагромаджуєте щодня, щомиті, неодмінно дають вашій душі значно вирости.
І скажу ще раз наостанок: саме по той бік кожної людини, що живе так, будується світ великої гармонії, який уже ніколи не сповзе назад.
Важливе — це перетворення свідомості кожної людини на божественну.
Будь ласка, ніколи цього не забувайте. (Кінець)





