До завершення світу великої гармонії (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Щоб збудувати світ великої гармонії
Аби мені було добре, аби моїй родині було добре, аби нашій організації було добре, аби нашому місту було добре, аби моїй країні було добре, аби моєму народу було добре…
Поки зростає кількість людей, що звертають погляд до божественності, суті життя, зростає й кількість людей із такими егоцентричними уявленнями, чи не так?
Дехто бачить у них силу, що сприяє розколу й конфліктам у світі, і тривожиться за майбутнє Землі. Але якщо поглянути на цей спосіб буття, що суперечить єдності, із Всесвіту поза вимірами, можна побачити й прихований бік.
А саме: поява надмірного індивідуалізму (егоцентризму), що виходить на поверхню в земному світі сьогодні, і розкол та конфлікти між країнами, народами, релігіями й так далі — це вигляд останнього відкату кармічної думки, яка заперечує божественність, перед настанням епохи, коли вся Земля стане однією нацією і спілкуватиметься із зорями Всесвіту.
Якщо сказати про кореневу причину, це також вигляд того, як думки людей в іншому світі, які не можуть відпустити жадібність, резонують із думками людей у фізичному світі й проявляються на поверхні.
Але навіть вони, збурюючи стан справ у цьому світі й найближчій частині іншого світу, — у самий останній момент, коли стара цивілізація (нинішній світ) закінчиться, — усвідомлять божественність (сутність) власного життя і змінять свої серця від самої основи. Тож відтепер, хто б що не робив, які б події не траплялися і яку б дисгармонію ви не бачили, зовсім не майте ні тривоги, ні страху, ні ворожого сприйняття (не дозволяйте без потреби збурювати вашу неприязнь). Просто тихо вірте лише у вияв божественності, первісної природи всього людства, споглядайте лише його й просто визнавайте, що кожна людина — божественна істота.
Бо те, що ви, які стоїте на боці поступу сходження Землі (переходу у вищий вимір), піддаєтеся на їхні провокації й випускаєте негативні думки, слова й учинки, — це саме те, на що вони сподіваються, тобто гра їм на руку.
І щоб увесь земний світ зустрів епоху великої гармонії, людська свідомість теж має ставати тоншою, у ногу з витонченням матеріальної вібрації, що одухотворюється.
Інакше кажучи, ставати тоншим — означає одухотворюватися, ставати божественним.
Чи знаєте ви, що стається з людським серцем, коли свідомість стає тоншою?
Уважність до всього стає бездоганною й повною, мудрість, що дає життя всьому, плавно переливається з глибин серця, і все, що ви думаєте, говорите й робите, стає гармонійним.
Світ, де всі стали такими, — це саме той світ великої гармонії, у якому встановлено непохитний мир.
Думки, що щомиті проходять крізь ваш розум, і кожен ваш рух на їхній основі — ваші слова й учинки.
Саме вони є основою для будівництва світу великої гармонії. Тож не важливо, якщо ви впадете й забрудитеся в багнюці — хоч навкарачки, хоч перекочуючись, ідіть далі, не відмовляючись від позитивної свідомості.
Навіть якщо бувають миті, коли ви думаєте: «Ой, я випустив негативні думки», це не означає, що збудоване вами руйнується чи що ви повертаєтеся пройденою дорогою, тож можете бути спокійні.
Просто в такі миті, якщо ви тут-таки скасуєте послані негативні думки словами світла, словами божественності, усе стирається начисто (стан, у якому карма цієї реакції зникла), тож, будь ласка, спробуйте це в щоденному житті. (Далі буде)
