Про істину, що дає змогу зберегти владу над власним життям (Частина 1)

★Найтемніша година настає перед самим світанком

У вашому світі існують підприємства, що звертаються до людей, які шукають миру в серці, із рекламними гаслами на кшталт: «Якщо заплатите цій людині одноразову суму, вона зніме блоки у ваших думках, серцю стане легше, і сходження дасться простіше» або «Вона вилікує навіть фізичні пошкодження вашої ДНК, тож ви зможете жити здоровим життям у тілі й розумі».

Щодо життєздатності таких підприємств треба взяти до уваги ось що: «перш ніж казати “Так робити не слід” чи “Це брехня”, варто побачити, що з погляду попиту й пропозиції є люди, які цього шукають, тож, природно, з’являються й ті, хто тягнеться туди рукою бажання».

Щодо рівноваги попиту й пропозиції ви ж розумієте, що коли кожен помітить силу в собі самому, таких підприємств природно поменшає, правда?

Поки на землі є люди, які шукають справжнього миру (поки є попит), у теперішню добу, коли одухотворення просувається, ще можуть з’являтися ті, хто здобуває якусь духовну здібність, зупиняється на цьому й починає справи, подібні до тих, що я згадав (люди, які стверджують, що досягли просвітлення, отримали від Бога місію рятувати людей чи досягли єдності зі світлом джерела Всесвіту).

Поки в цьому є ділова можливість.

У всьому цьому я думаю ось що: «Якби вони лише міцно схопили справжню істину й жили за нею, їм не довелося б іти таким манівцем…»

Важливо те, що докорінне розчинення блоків серця (карми, накопиченої в добу, коли люди забули свою божественність) здійснюється зрештою вашим власним внутрішнім світлом, а не тим, що їх усувають інші.

Я дуже добре розумію почуття: «Зараз так важко, хочеться хоч трохи полегшення».

Але, правду кажучи, що важче зараз, то ґрунтовніше очищується ваша душа.

Це також означає самому прибрати за собою (свої думки), і такі люди, якщо лише витерплять цю муку ще трохи, виявлять, що великий океан життя, який від початку був глибоко в їхньому серці, відкриває прохід до їхньої поверхневої свідомості, і вони еволюціонують у дорослих життя із самостійною душею.

Я часто казав вам це, коли ви раніше були в такому стані, пам’ятаєте?

«Зараз час перед самим світанком вашого серця. Природно, що темрява найгустіша перед світанком, тож не перелічуйте без кінця скарг: “Темно, важко, боляче” і таке інше…»

Отже, люди, які саме цієї миті нестерпно страждають у думках чи в тілі, насправді стоять на порозі випуску з цього стану страждання. Звісно, коли важко, будь ласка, не вагайтеся звернутися до лікаря чи до того, кому довіряєте. Це теж означає берегти життя.

А понад те, замість намагатися залишити все комусь іншому, щоб той виправив, ідіть, вірячи у світло життя всередині себе, і тоді шлях, на якому ви вже майже сплатили борг своєї душі, приведе прямо до певного врожаю.

Якщо слухати це як чужу історію, здається, що то марнування, правда?

Але будь-хто може насправді вчинити так, коли сам опиниться в такому становищі. Тож добре бути поруч із почуттями тих, хто страждає зараз, щоб страждання їхнього серця стало хоч трохи легшим, і, дякуючи їхнім божествам і духам-охоронцям, молитися про виконання їхньої місії.

Молитва — це світло, невидиме для фізичного ока, подібне до променів сонця, що сяє в небі. Коли одна людина прямо з’єднується з небом у глибині свого серця й випромінює це світло над землею, то, залежно від сили душі, мужності й духовної величини цієї людини, молитва однієї людини стає прихованою чеснотою, що проливає яскраве світло надії в небеса сердець від сотень до сотень тисяч людей.

Це світло надії полегшує страждання серця, відкриває отвори для дихання у звичках мислення, що породжують страждання, а ще стає поштовхом, завдяки якому власному світлу життя стражденної людини легше безпосередньо з’єднатися з її поверхневою свідомістю.

А тепер повернімося до початку й ще раз подивімося на істину, знання якої вберігає від залежності від інших, на істину, що дає змогу зберегти владу над власним життям. (Далі буде)