Про істину, що дає змогу зберегти владу над своїм життям (Частина 2)
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього разу)
★Щоб зробити душу самостійною
Зовнішні травми тіла, як-от перелом кістки чи кровотечу, що не зупиняється, цілком слушно лікувати в лікаря.
Далі: щодо порушень і хвороб усередині тіла теж важливо, щоб лікар вас оглянув, полегшив біль і лікував.
Нарешті, страждання серця, тривога й страх, гнів і ненависть, смуток і самотність: у цьому теж важливо просити допомоги в людей, яким ви довіряєте, і у фахівців. А крім того, справжнє зцілення зрештою приходить із вас самих.
«Але, — скажете ви, — деякі люди відчули велике полегшення після візиту до ворожбита або відчули, що на серці стало легше після зцілення»?
Так, це теж, безперечно, справжній досвід. Але часто на серці ставало легше тому, що вони могли вилити все, що було на душі, у розмові з ворожбитом, або тому, що зцілення дало їм відчути спокій.
Чимало людей мали досвід, коли ставало легше після того, як поділилися своїми тривогами з кимось, правда ж?
А коли ви були маленькі, чи не багатьох обманювала мама, кажучи: «Не з’їси цього — не виростеш», і ви вірили, що це ліки для росту, і долали нелюбиму їжу?
Людям на якийсь час стає краще, коли вони комусь виливають туман зі свого серця, а коли спрацьовує ефект плацебо, виникає навіть тимчасова ілюзія одужання.
Але оскільки причина повністю не зникла, та сама мука повертається знову, лише в іншій формі.
Тож лише з цим ви можете ходити по колу в тому самому місці страждання, а для справжнього розв’язання важливий ще один крок: усвідомлення зсередини себе.
Люди влаштовані так, що коли вони не змінюються, не змінюється й світ, а коли змінюються, змінюється й світ. Без жодного винятку.
Тож поки ви живете в стані залежності, самостійності душі важко досягти, а поки ви передали владу над своїм життям іншим, то щоразу, коли щось стається, схильні знову й знову шукати причину ззовні або, навпаки, чіплятися за інших.
Як ми бачимо, ваша свідомість має розвиватися в ногу з еволюцією вібрації Землі, проте ми все ще бачимо у вас частини, які, як і раніше, захоплює потік звичних думок.
Це велика втрата.
Напрям того, яке життя ви творите, природно визначається тим, як ви сприймаєте речі й що обираєте, живучи.
А нинішня доля й світ, який ви бачите й вважаєте наявним, — це світ, у якому думки минулого проявляються й намагаються зникнути.
Хоч би що ми казали, лише ви маєте право керувати тим, як використовуєте своє щоденне сприйняття, зокрема що бачите як справжнє, а що як ілюзію.
Від початку ніщо інше не може вам цього нав’язати, і ніхто інший не може вас схилити.
І все ж відсічімо від цієї самої миті хибну думку, яку ви тримали: «Мене схиляють інші» або «Я хочу, щоб мене схиляли».
★Щоб повернутися до божественності
Божественність, сутність людини, не така вже й слабка.
З погляду істини справжня людина не має страждання.
Бо доки ви живете істиною, муки немає.
Тож коли ви відчуваєте страждання, це також ніби лагідний сигнал від життя, що каже: «Спробуй переглянути, як ти використовуєш свої думки».
Вимкнути цей сигнал можна так: потримати причину муки на долоні, подумавши: «А, отже, це був спосіб використовувати думки, що відійшов від істини», подякувати їй і визнати її старання: «Я вже помітив, тож твою роль завершено. Дякую, ти добре попрацювала».
Тоді те саме страждання, мабуть, більше ніколи вас не мучитиме.
Адже воно піднялося попереду в небо, що в глибині вашого серця, і стало силою, яка вам допомагає.
Слухайте, слухайте уважно.
Ніщо не може вам зашкодити.
Ніщо не може вас і мучити.
Немає нічого, що засмутило б вас, і немає жодної сили, що заманила б вас до ненависті.
Є лише ваші власні звички мислення, що відходять від істини, які ви не могли відпустити від тієї епохи, коли забули свою божественність.
Відпустити їх можна молитвою істини, що супроводжується глибоким диханням.
Молитва прокладає дорогу назад до світла життя.
Прокласти дорогу й пройти нею, щоб повернутися до власного джерела, — це все те, що ви маєте зробити самі.
Доки ви цього не забудете, усе буде гаразд.
Адже ви від самого початку були самою божественною істотою.
