Відпусти я, за яке чіпляєшся, і живи як життя, що тече природно
Опубліковано Оновлено
★Істина життя
У християнській Біблії, в Євангелії від Луки, є слова, що поєднуються з істиною Всесвіту.
«Бо хто хоче життя своє зберегти, той його втратить, а хто втратить життя своє заради Мене, той його збереже».
Нашою мовою це означає: «Коли ти цілком відпускаєш те я, яке вважаєш собою, ти приходиш до свідомості справжнього життя». «Життя», про яке говорить Біблія, означає переконання, що ти той, ким себе вважаєш, — думки, щільно прилиплі до фізичного тіла.
І, як ми це бачимо, слова, які Ісус сказав тоді, трохи відрізняються від слів, перекладених і переданих сьогодні.
Тоді Ісус сказав так:
«Хто хоче життя своє зберегти, той його втратить, а хто втратить життя своє заради Бога, той здобуде справжнє життя».
Чому слово «Бог» замінили на «Мене»? Бо пізніші люди, які глибоко любили Ісуса, передаючи ці слова, почали записувати їх так.
А Бог тут — це не якийсь великий хтось, що сидить на небі з особистістю, окремою від тебе, а божественна свідомість кожної людини, справжнє серце в божественній сфері.
Ті, хто досі вів релігії, ще не могли, зі свідомістю свого часу, думати, що всі люди у фізичному тілі є божественними. Тож, ведучи своїх вірян, вони шанували авторитетну й видатну людину як Бога й намагалися спрямовувати людські серця, змушуючи вірити в певну людину у фізичному тілі чи в абсолютну істоту на небі.
Але в наш час, коли епоха просунулася так далеко, ми дійшли до того, що люди не можуть іти далі, якщо не знають справжньої істини.
Нині рухи за відродження божественної свідомості людей з’являються в усьому світі й спрямовують сьогоднішніх людей, чи не так?
Така ситуація виникає тому, що так мало бути.
★Жити світлом життя
Тож усі люди Землі тепер мусять хоч що б там було повернутися до істини життя.
Бо це буде важливий ключ до того, щоб цивілізація на Землі й далі сяяла.
Отже, запитання: чи знаєш ти абсолютну умову того, щоб люди здобули справжнє життя й відродилися як божественне людство?
Це істина, про яку ми сказали на початку: «якщо відпустити своє життя, можна здобути життя». Якщо відпустити самосвідомість, яка вважає, що ти той, ким себе думаєш, саме божественне світло життя діє на твоє фізичне тіло й починає рухати твоє серце й тіло.
Тоді зникають усі вагання.
Мислення відбувається без жодного миттєвого проміжку, і затримка між свідомістю й дією зникає.
Наприклад, якщо взяти повсякденну справу, коли ти йдеш купувати щось на вечерю, ти вже не мучишся: «Узяти це чи те? А може, краще онде те?»
Це означає, що без проміжку на обдумування твоє тіло йде туди, куди потрібно, а рука тягнеться до того, що потрібно.
Ти можеш подумати: «Це лише для багатих людей, у яких немає турбот про гроші», але це стається незалежно від того, багатий ти чи ні.
І так стає в усьому, тож і в роботі, і в особистому житті ти можеш миттєво ухвалювати слушні рішення й перестаєш помилятися.
Що тоді відбувається? Час, який ти раніше витрачав на хвилювання, можна використати, щоб приводити в рух творчу свідомість, і твоя доля повертає на краще.
У наш час, коли одухотворення просунулося так далеко, це може кожен.
Стоншуй рамку усталеної думки «Я ніяк не зможу, це напевно неможливо» й повертайся до свободи життя.
Спосіб зробити це — зберігати кожен подих, щодня, щогодини, щохвилини, щосекунди, глибоким, дуже глибоким.
Поки ти так робиш, кожен неодмінно стане таким.
Якщо думаєш, що ми брешемо, спробуй.
У не надто далекому майбутньому ти усвідомиш, що непомітно відродився як людина, яка є самою божественністю.
