Як розкрити істину життя, пройшовши прямо крізь змінені стани свідомості (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Чому ми не передаємо систематизованого методу дихання
Сьогодні поговорімо про те, чому ми, хоч і радимо вам поглиблювати повсякденне дихання, не передаємо його як систематизований метод дихання.
Одним словом: «щоб ваша свідомість не захопилася містичними переживаннями, подібними до тих, яких навчають у деяких напрямах йоги та інших духовних методах, і не забрела на бічну дорогу, що нехтує головним шляхом — еволюцією свідомості».
Бічна дорога, про яку ми тут говоримо, містичні переживання (зокрема духовні переживання), — це таємничі переживання, яких не буває у звичайному стані свідомості. Щойно люди їх зазнають, більшість із них зацікавлюється цим напрямом, і мета й засіб міняються місцями.
Якщо ти побачиш, почуєш чи відчуєш щось таке, чого ніколи не бачив і не чув, більшість людей із досить високою ймовірністю потягне до цього, і їхню свідомість воно захопить, правда?
Коли так стається, еволюцію свідомості зазвичай відкладають.
Так воно насправді й буває.
Особливість нашого підходу в тому, що ми не змушуємо вас напружуватися, щоб ви не забрели на такі бічні дороги, і в дуже природному, повільному, розслабленому диханні ви самі не помічаєте, як осягаєте суть еволюції свідомості.
Тож, радячи постійне глибоке дихання, ми завжди спостерігаємо за станом ваших розуму й тіла у співпраці з вашими божествами й духами-охоронцями (це божество-охоронець, дух-охоронець, допоміжні духи-охоронці, духи-провідники у вашій професії та особливих умінь тощо), щоб ви не мали слухових чи зорових галюцинацій і не втрачали з поля зору мету (головну лінію: еволюцію свідомості й розвиток божественності).
Конкретно за вами стежать переважно ваш головний дух-охоронець і допоміжні духи-охоронці, щоб дихання не так, як зазвичай, не спричинило порушень у мозку, кровотоку чи нервовій системі й не викликало слухових чи зорових галюцинацій.
За будь-якого методу дихання, якщо робити його по-своєму, з примусом, можна зазнати таких переживань, як слухові чи зорові галюцинації.
Це те, що називають зміненим станом свідомості.
★Демонічна сфера, яку приносить змінена свідомість
Аум Сінрікьо, наприклад, змушувала людей зазнавати таких змінених станів свідомості, піддаючи їх суворим практикам у замкнених просторах, переконувала їх, що це ознаки надприродних сил, обертала їхню залежність на абсолютну вірність, позбавляла їх нормальної роботи розуму й рухала своїх послідовників, як хотіла.
До речі, у світі буддизму є така історія.
В одному храмі молодий послушник, що навчався у свого вчителя, під час медитації побачив за заплющеними очима спалахи світла — блиск, блиск, блиск.
Тож молодий послушник гордо доповів про це вчителеві.
«Учителю, я бачив світло за заплющеними повіками. Це ознака просвітлення?»
На що вчитель відповів: «То й що? Це лише демонічна сфера. Тобі потрібно ще багато тренуватися».
А в іншому храмі, дзенському, був монах, який присвячував себе навчанню під проводом великого вчителя дзен.
Одного дня, коли він був посеред шікантадза (просто сидіння), із заплющеними очима, виразний людський голос підказав йому відповідь на дзенську загадку. Коли згодом він передав її великому вчителю дзен, наче власну відповідь, той суворо вилаяв його й вигнав.
Великий учитель дзен бачив, що монаха збили зі шляху істоти астрального світу і що він зійшов зі стежки.
Тож великий учитель дзен вигнав його за те, що той забрів на бічну дорогу, якої він ніколи не навчав, і напучив почати все від нуля.
Є складні терміни на кшталт «спокій нірвани», але стан, до якого прагне буддизм, — той самий, про який ми вам кажемо: стан свідомості, у якому ваша повсякденна свідомість природно не має прив’язаностей і зациклень, ні за що не чіпляється, не має ані найменшої тривоги чи страху й виражає божественність непохитним серцем.
Тож бути під владою думок, слів і вчинків, що відхиляються від цього напряму, — це зрештою не той стан, у якому людині належить бути. (Далі буде)
