Плекаймо серце, що може любити абсолютно
Опубліковано Оновлено
★Тривимірна любов
«Подобається», що легко перетворюється на «не подобається», — це не справжня симпатія.
Це стан, у якому себелюбні переконання, що сидять у центрі керування мозку, посилають команди на кшталт «він близький, тож я відкрию серце» чи «він далекий, тож я закрию серце», рухаючи серце й тіло за правилами поведінки, що суперечать божественності.
Насправді в кожній людині є серце, що любить абсолютно: серце, у якому за «не подобається» немає «подобається», а за «подобається» немає «не подобається», справді без лиця й виворота, хоч який зріз серця розглядати на комп’ютерній томографії, навіть якби його справді нарізали кружальцями, щоб подивитися.
Це називається божественною любов’ю, досконалою любов’ю.
Людям стають до вподоби інші люди.
Чи немає в тебе зараз партнера чи подружжя, чи ти зараз пов’язаний із кимось, кожному стають до вподоби люди, правда?
І навіть окрім справ між чоловіками й жінками, люди починають любити чи не любити інших заради власної зручності, чи не так?
Тут ми можемо сказати, що любити когось за те, що тебе полюбили, чи любити когось однобічно — це думки, які походять із «відносної ідеї» свідомості, прилиплої до третього виміру.
Тобто бути лише пасивним не годиться, але й бути лише активним теж недостатньо.
Справжні стосунки — це стосунки взаємної любові, у яких обоє цілком довіряють одне одному.
Оскільки люди цього не розуміють, їхній погляд навіть на ту саму людину змінюється разом із настроєм миті, від симпатії до неприязні.
В Японії є поширений вислів, що жіноче серце мінливе, як осінній вітер, чи не так?
★Любов поза відносністю
Це стосується не лише жінок.
З чоловіками те саме.
Усі люблять і не люблять, виходячи з власної зручності.
Так, серед людей, що живуть на Землі, одягнені у фізичні тіла, чимало тих, хто не може випуститися зі сприйняття, заснованого на его.
Але якби абсолютно всі жили в такому стані свідомості, очевидно, що цей світ ніколи не став би мирним, чи не так?
Тож обміркуй:
«Що я можу зробити, щоб випуститися із цього способу свідомості, ясно бачити божественність людей і бути тим, хто не любить і не не любить людей заради власної зручності?»
Справжня любов лежить глибоко в серці.
Без жодного винятку справжня любов є глибоко в серці кожного.
А проте люди думають, що її немає.
Це тому, що хмари, які звуться самообмеженням, густо висять у небі серця, і сонце життя сховалося.
Щоб це небо серця стало цілком ясним, добре зробити повсякденне дихання повільним і розслабленим.
Це найпростіший спосіб для кожного виразити свідомість божественної сфери у своїй поверхневій свідомості.
Якщо думаєш, що не можеш, не можеш нічого.
Але якщо думаєш, що можеш, можеш усе.
Люди — це істоти, які можуть спрямувати себе в будь-якому напрямі тим, як користуються своєю свідомістю.
Важливо не відмовлятися від власних можливостей.
Подумай: «Я можу. Я покажу, що можу» — і спробуй.
Ти сам відчуєш, скільки миру в серці приносять стосунки, які не кидає розбурханими хвилями емоцій.
