Перехід п’яти чуттів у вищий вимір – 8

(Продовження попереднього разу)

Практика під час медитації погляду всередину

Також добре раз на день заплющувати очі й виконувати медитацію погляду всередину.

У цей час дихайте в іще довшому ритмі, ніж розслаблене дихання, яке ви виконуєте з розплющеними очима.

І спробуйте уявити ось що:

Положення ваших очних яблук повільно опускається, опускається, опускається, аж поки нарешті не осяде приблизно на десять сантиметрів нижче пупка, і ви дивитеся на світ із живота.

Якщо ви можете це уявити, у цю мить ваші очі — не фізичні очі, а око серця.

У світі, який бачить око серця, голі факти (такими, якими вони є) видно такими, якими вони склалися, а істину за ними видно такою, якою вона є насправді.

Коли ви дивитеся оком серця, точний стан речей стає чітко видимим, хочете ви того чи ні.

Тож ви, хто відтепер житиме оком серця, невдовзі зможете вмить зрозуміти, що в серці іншої людини, ніби тримаючи це в руці, не вводячись в оману її зовнішнім виглядом чи поверхнею її слів.

Ви також зможете бачити лише факти, без застиглих ідей, щодо стану людського світу й змін у природному довкіллі.

Те, що ви можете бачити лише факти без застиглих ідей, справді той випадок, коли «легше сказати, ніж зробити», але коли ваша свідомість осідає глибоко всередині через нижній даньтянь, портал у внутрішній світ, а ваша поверхнева свідомість входить у божественну сферу, ви ставите опорну ногу своєї свідомості в шар, який не має нічого спільного з жодними припущеннями, застиглими переконаннями, поспішними судженнями чи прив’язаностями. Тож, не викривлюючи фактів через фільтр прив’язаності, ви можете бачити прямо, такими, якими вони є, і «те, що проявляється й згасає так, як склалося», і «істину, добро й красу такими, якими вони є насправді, що проходять крізь вічність».

Просто ведучи «повсякденне життя вдячності від щирого серця й розслабленого дихання», кожен може неодмінно досягти «переходу зору у вищий вимір».

Відповідно до цього настане час, коли ви помітите, що усвідомлюєте голоси й звуки, які чуєте, речі, яких торкаєтеся, те, що нюхаєте, і те, що смакуєте, внутрішніми чуттями, яких не можуть сприйняти фізичні п’ять чуттів.

Це і є перехід п’яти чуттів у вищий вимір.

Живімо, випромінюючи світло свідомістю, піднесеною у вимірі

Якщо сказати про важливе одним словом: не зачіпайтеся ні за що й ні за кого з того, що бачите, чуєте чи переживаєте; дозволяйте цьому плавно пропливати повз, усвідомлюючи його.

Те, що ви можете це робити, набагато дивовижніше за те, що ви можете бачити істот невидимого світу чи чути голоси тих, хто в іншому світі.

«Відпустити прив’язаність» — це також найвища таємниця релігії, але в історії Землі лише жменька релігійних людей коли-небудь досягала цього стану.

Дивлячись на світ релігії сьогодні, ви бачите, як важко жити в цьому стані, чи не так?

Якби релігійні люди міцно вели людство Землі, у світі не мало б бути такого хаосу, але насправді так не склалося.

Це почасти тому, що згодом правильні вчення, показані кожним засновником, почали передаватися в дещо інших формах релігійними людьми, які йшли за ними аж до сьогодні, але якщо назвати глибшу причину, то це тому, що роль провідника еволюції свідомості людства була довірена не лише релігійним людям, а кожній людині.

Ті, хто справді може змінити світ, — це ви, кожен із вас, звичайних людей.

У вас божественна свідомість уже вийшла на поверхню настільки, що ви можете вести навіть релігійних людей минулого.

Ви прорвалися крізь старий здоровий глузд «винні інші люди й суспільство» й шукали кожну причину в собі, чи не так?

Ви — ті, хто вже давно показував власним життям, що таке справжня любов.

Навіть якби хтось розітнув те, що у вашому серці, і подивився, там не було б нічого, крім резонансу любові й вдячності.

Саме цей факт показує, що ви — гідні люди, щоб підняти завісу над новою Землею.

Тож ідіть уперед із упевненістю.

Бо скоро настане час, коли ви задихатиметеся від сліз радості, думаючи: «Як я радий, що жив, вірячи в себе».

(Кінець)