Зараз вирішальний час (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Серед напруженого становища Землі
Якщо дивитися лише на поверхню світу, цей світ здається цілковито хаотичним і в дуже тяжкому стані.
Навіть з одного погляду картина руйнування довкілля, спричиненого людством Землі, болісна для очей.
Моря, гори, річки, ліси, суходіл, повітря, розмаїття живих істот, окрім людства, і навіть космічний простір… Те, що втрачається, забруднюється чи цілковито нищиться через учинки людства, неосяжне.
Невже ви, люди Землі, справді бажаєте повністю зруйнувати природу, не поліпшуючи нинішнього довкілля, і ввійти в царину, де виживання неможливе?
І не лише руйнування довкілля ставить під загрозу майбутнє Землі.
Загроза криється також в егоцентричних думках, словах і вчинках, що відходять від божественності, і у свідомості дискримінації, яка цілком забула, що все людство має той самий корінь життя.
Численні думки, слова й учинки, якими люди ранять і нищать одне одного, сковують свідомість добрих, але несміливих людей у в’язниці підозри й страху.
Проте речі змінюються на краще чи на гірше залежно від того, як на них дивитися.
Саме в найгірші часи на поверхню підіймається найкраще.
І що глибша темрява, то легше знайти світло істини.
Світло, яке не вдавалося знайти, коли навколо було лише напівсвітло, саме в непроглядній темряві можна ясно розрізнити, розпізнати й віднайти.
Це світло життя, що перебуває в житті кожної людини.
Це справжнє Я, що містить у собі мудрість Всесвіту, яка дарує життя всьому.
Ще не було епохи, краще придатної, ніж нинішня, для того, щоб кожна людина Землі відродила божественність любові й щирості, якою вона наділена.
Жодна минула епоха не давала такої нагоди для еволюції свідомості.
Саме ця епоха — найбільша нагода досягти справжнього просвітлення.
На щастя, ви знайшли божественність у собі й в інших і здобули засоби виявляти її в собі.
Ви зробили своєю свідомість божественної сфери й згадали спосіб життя, що керує розумом і тілом, які ввійшли у фізичне тіло, і виявляє творчість життєвої сили.
Це шлях, на якому відкладаєш пориви себелюбних думок, бачиш у собі й в інших лише божественність, що є їхньою сутністю, і живеш із вдячністю від щирого серця до всього живого й усієї природи.
У глибині кожного людського серця сяє божественність, що дарує йому життя.
Навіть люди, з якими вам важко чи які вам не до вподоби, навіть люди, незручні для вашого его, навіть люди, чиї думки, слова й учинки не приносять світові добра, і, звісно, ті, до кого ви відчуваєте приязнь: божественність однаково перебуває в усьому людстві. (Далі буде)
