Про енергію майбутнього

★Енергія майбутнього

Сьогодні я хотів би якомога простіше розповісти вам, що ж таке «енергія майбутнього», якою віднині користуватимуться й на Землі.

Одним словом — так, чи зрозуміло вам буде, якщо я назву її «силою, що рухає живе»?

Це те, що я завжди називаю «світлом життя».

За нинішнім здоровим глуздом на Землі живе — це люди й інші тварини, чи не так?

Комахи, риби, молюски й рослини теж. Це сила, що рухає всіх створінь, яких вважають такими, що «мають життя».

На Землі, після того як вона досягне певного ступеня сходження (одухотворення, переходу у вищий вимір), цю силу застосовуватимуть і в хімічній промисловості, вона стане силою, що рухає всіляке заводське обладнання, різні транспортні засоби, електроприлади тощо.

Буде відкрито технологію, яка дасть змогу «життю, що живе в речах» і яке досі вважали просто матерією, резонувати з «життям людства», і відтоді все стане продовженням людського тіла, а люди зможуть вільно користуватися всякою матерією.

Коли це станеться, то там, де люди раніше отримували електрику й іншу енергію від теплових електростанцій, спалюючи газ, нафту й вугілля, або від гідро-, вітрової та сонячної енергетики, щоб усе рухати, вони зможуть використовувати в промисловості й «вібрацію життя, що безмежно наповнює простір», і настане час, коли нікому не доведеться ламати голову над проблемами енергії чи хвилюватися через забруднення.

★Щоб настав час, який визнає життя в усьому

Це розповідь про час, коли все людство сприйматиме те, що «усе має життя», як цілком звичну річ, як природне усвідомлення.

За вашим досі звичним здоровим глуздом дуже мало людей визнавали, що життя живе в мінералах, воді й повітрі.

Ви помилково вважали, що «життя мають лише ті, хто активно рухається».

Були навіть люди, які недбало поводилися з рослинами, не помічаючи життя, що живе в них.

Якщо подивитися з цього погляду, ви можете зрозуміти, чому люди з інших зірок, мало пов’язані із Землею, вважали, що «людство Землі ще тільки росте», правда?

Як я щойно сказав, у світі нової цивілізації кожен розуміє як природне усвідомлення, що життя живе в кожній істоті.

Це означає сприймати як належне, що життя живе не лише, звісно, в мінералах, воді й повітрі, а навіть у штучних матеріалах, створених із їхнього поєднання.

★Навіть зараз ти живеш в оточенні життя

На якому пристрої ти читаєш це зараз?

Якщо на смартфоні, то й у смартфоні живе життя.

Якщо на комп’ютері, то й у комп’ютері живе життя.

Якщо на планшеті, то й у планшеті живе життя.

У кріслі чи дивані, на якому ти сидиш, у письмовому чи звичайному столі перед тобою, у домі, де ти живеш, у всіх меблях і речах у твоєму домі — у всьому цьому живе життя.

У поїзді, автомобілі чи літаку, якими ти їдеш, у землі, у повітрі, у всьому на вулицях міста — у кожному й кожному живе життя.

Навіть у час, який ще не визнає, що життя живе в усьому, істина в тому, що життя живе в усіх речах.

★Принцип, за яким рухаються летючі тарілки

За яким принципом рухається летюча тарілка, на якій ми літаємо? Її джерело сили — життєва енергія, що поєднує життя, яке живе в різних матеріалах і деталях, складених із мінералів, сировини цього космічного корабля, із життям капітана.

Можна сказати, що корпус тарілки — це продовження тіла капітана, і свідомість капітана сягає кожного його куточка.

Тому і рух, і зупинка вільні, а подорожувати космосом зі швидкістю, яка фізичним людям Землі здається дивовижною, зовсім легко.

Адже летюча тарілка — це саме одухотворене тіло й свідомість капітана.

Немає й тривоги, що скінчиться пальне, тож не треба думати: «Ой, час би вже заправитися».

Під час посадки на іншу зірку треба налаштувати вібрацію на особливу частоту цієї зірки, тому капітан веде корабель, старанно налаштовуючи вібрацію хвилями серця. Але під час подорожі широким космосом ми перемикаємося на автопілот і проводимо час у приємних розмовах усередині корабля.

★Щоб зрозуміти принцип, який живить тарілки

Щоб хоч трохи зрозуміти, що це за енергія, спробуй порухати руками так, як я зараз скажу.

Простягни обидві долоні перед очима.

Не тильним боком, а долонями до себе повільно розкривай і стискай руки: кулак, розкрити, кулак, розкрити.

Потім поступово прискорюй рух і раптом зупинись.

Легко, правда?

Далі, коли матимеш час, спробуй свідомо йти, бігти й зупинятися, знову й знову.

Якщо трапиться перешкода або ти ось-ось зіткнешся з кимось, ухились.

І це ти теж робиш легко.

Вільно рухатися, вільно зупинятися.

Вільно ухилятися, якщо є перешкода.

Вільно піднімати, опускати, рухати вліво й управо.

Що ж це за сила, яка їх рухає?

Вони рухаються самі собою?

Тоді що за енергія рухає їх самі собою?

Життя, правда?

Життя — це енергія, джерело сили, що ґрунтується на «світлі життя».

Отже, сила, що рухає людей, — це «світло життя».

Енергія, що рухає людей, не забруднює повітря й землю, коли рухає серце й тіло, як це робить нинішня промислова енергія, правда?

Дехто каже: «Людство забруднює Землю вже тим, що живе, бо видихає вуглекислий газ». Але проблема CO2 існує через те, що люди надмірно освоїли й скоротили ліси, які були тут від початку. Якщо відновити рослини Землі до колишньої кількості й зробити життєву енергію тією енергією, що рухає матерію, то хвилюватися взагалі нема про що.

Повертаючись до рухів тіла: поки ти не встановлюєш межі «Далі я не можу», ти можеш і далі рухати своє тіло.

Наприклад, що, якби автомобіль був твоїм власним тілом?

Уяви, що твоє власне тіло, де свідомість сягає кожного куточка, стало автомобілем і їде дорогою.

Потім наклади це на те, як ти щойно йшов дорогою на власних ногах.

Якби всі стали такими, то зупинитися чи ухилитися, відчувши небезпеку, було б легко, чи не так?

★Щоб використати життєву енергію людства як промислову

Коли вібрація життя, що живе в людстві й безпосередньо пов’язана із творчою енергією Всесвіту, перетинається й стає одним цілим із життям, яке спочатку притаманне матерії, такі речі стають можливими.

Проте… щоб це стало можливим, вимір матеріального світу Землі має витончитися.

А для цього необхідне одухотворення людської свідомості.

Хотілося б сказати, що до цього вже майже дійшло, але якщо дивитися на Землю загалом, то ще далеко.

Деякі окремі місцевості вже досягли вібраційної сфери п’ятого виміру, а деякі окремі регіони ввійшли у вібраційну сферу від трьох із половиною до чотирьох вимірів.

Але якщо дивитися на Землю загалом, її середня вібраційна сфера коливається між ранньою й середньою частиною третього виміру.

Тому передусім ми маємо піднести свідомість людства, що живе на Землі, якомога більшої кількості людей, до вібраційної сфери божественності й витончити вібраційну сферу земель, де ці люди живуть.

★Щоб витончити вимір Землі

Найпростіший спосіб для цього — такий спосіб життя, який поєднує молитву, що несе котодаму, безпосередньо пов’язану з безмежною енергією Всесвіту, із постійним глибоким диханням.

Зроби альтруїстичну молитву такою ж природною, як дихання.

Нехай усі будуть щасливі.

Нехай усе людство згадає свою божественність.

Думай лише те, що відповідає божественності.

Говори лише слова, що відповідають божественності.

Роби лише вчинки, що відповідають божественності.

Так, чим більше людей виявлятимуть думки, слова й учинки, засновані на божественній свідомості, тим більше вимір землі повертатиметься до витонченої вібрації й тим більше складатиметься середовище, у якому свободу життєвої енергії легше виявити.

Тож важливо не просто малювати мрії, а усвідомлювати, що ти один із тих, хто творить сяйне майбутнє Землі, і крок за кроком упевнено йти своїм щоденним життям, перевіряючи кожен крок під ногами, як шляхом свідомої еволюції. Ось до чого все зводиться.