Про вібрацію та її простір (Частина 2)
Опубліковано Оновлено
★Вершина науки й вершина релігії — вібрації з одного джерела
(Продовження попередньої розмови)
Тож смиренно визнати ще на тому етапі, коли ти не можеш цього ні побачити, ні почути: «Світ, який, як ми думали, існує, — лише крихітна частина всього Всесвіту. У Всесвіті є світи, яких ми зараз не сприймаємо, і там живуть живі істоти», — це і є «перший крок» до пізнання Всесвіту з глибиною вимірів.
Можна сказати, що це стан душі, через який проходить кожен, хто досліджував велике джерело життя і те, куди воно веде, або шукав корінь енергії, що дарує буття всьому сущому.
Як я завжди кажу, Всесвіт складається з поєднань вібрацій.
Якщо розплутати ці вібрації, то всі без жодного винятку народжуються з творчої енергії джерела Всесвіту.
Релігія й спіритуалізм називають її Богом або Буддою, а фізична наука намагається знайти її в найменшій елементарній частинці, яку вже не можна поділити.
Останнім часом дедалі більше вчених починає розуміти, що такі найменші одиниці, схоже, пронизують Всесвіт як тонкі вібрації. Але насправді сила, яку називають божественною, — це первісна вібрація всього сущого, і вона доходить до елементарних частинок джерела Всесвіту лише після того, як мине ще десятки етапів дрібніших одиниць, ніж ті, що їх визнає теперішня земна наука.
А якщо оглянути вібрації, що складають усе суще, то можна сказати, що все складається з духовної вібрації й матеріальної вібрації.
Щодо способу кожного окремого вияву: якщо це матерія, то елементи, які її складають, — це матеріальна вібрація і духовна вібрація, а якщо це дух, то він складається з духовної вібрації й матеріальної вібрації.
У кожній речі є духовна вібрація, а в усьому дусі, думках, свідомості й серцях, що їх посилає людство, разом із духовною вібрацією міститься напівматеріальна вібрація, яка стає джерелом матеріальної вібрації.
Є також той бік, що матеріальна вібрація і духовна вібрація складаються, кожна, з елементарних частинок плюс і мінус.

Як твориться дійсність
Творення долі, яке здійснює людство, відбувається так: правильно використовуючи, спираючись на істину, напівматеріальну вібрацію, що міститься в цій свідомості, у словах, думках і свідомості, ти втілюєш те, що думаєш, тобто можеш творити долю.
Коли всі правильно розуміють істину Всесвіту й творять ті «речі й справи», які вважають добрими, вони можуть збагатити людське життя.
Цей спосіб мислення, а точніше ця ідея, сам по собі є тим основним усвідомленням, що розширює вібраційну сферу, яку ти можеш сприймати, і дає змогу відчувати світи, яких не можна було побачити чи почути, як справжні світи.
Бо корінними, первісними елементарними частинками, що дарують буття всьому сущому, можуть оперувати лише ті, хто має божественну свідомість, еволюціонувавши у свідомості, а щоб стати такими, треба повернути індивідуальне я до справжнього Я, і стати такими означає розширити вібраційну сферу, яку можеш сприймати. (Далі буде)





