Підняти вимір самосвідомості (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Перерости хибну самосвідомість
Люди часто думають, задумують і діють, ставлячи себе в центр.
Проте це не означає, що це погано, і ми нікого не звинувачуємо.
Це лише питання міри.
Того, наскільки далеко у Всесвіті сягає «самосвідомість, яку ти вважаєш собою».
Здебільшого людські істоти вважають собою лише своє фізичне тіло, правда ж?
Це хибне усвідомлення, і в таких випадках вони буквально стають егоцентричними людьми й зазвичай поводяться так, що інші дивуються: «Чому ця людина взагалі так поводиться?»
Але люди, чия еволюція свідомості просувається і чиє я — те я, яке вони вважають собою, — розширилося до їхнього сусідства, батьківщини, усієї Землі, усієї Сонячної системи чи ще далі, можуть бачити кожну істоту в цих розширених межах у собі. Тож вони можуть рівно оглядати себе та інших — «Я думаю про це так, а ця людина думає так, а та людина думає так», — і завдяки цьому не наполягають на своєму й не спричиняють тертя з іншими.
Люди часто висловлюють сумніви щодо інших: «Хто знає, що в тієї людини на думці?» У такі моменти, перш ніж оцінювати інших так чи сяк, добре м’яко вивільнити свою свідомість у Всесвіт.
Інакше кажучи, прийняти навіть об’єкт такої критики у Всесвіт у собі й бачити його як частину себе — це спосіб бачення людини, яка здійснила сходження.
З погляду істини це стан розуму, до якого має прийти людство.
Саме тому, що люди виросли в системі, де ні школи, ні батьки не вчили їх мати такий погляд, більшість людей жила в ілюзії, що фізичне я — це вони самі. Але настав час перерости самоусвідомлення, яке є джерелом такої дисгармонії, і вирушити в дорогу.
★Велика роль, яку ви виконуєте
Для цього хтось має піднятися й виразити це в дії попереду людства.
Це ви.
Більше того, немає нікого, крім вас.
Адже багато людей досі живуть у стані, коли захист себе забирає все, що в них є.
На щастя, ви з дня в день продовжували прагнути еволюції свідомості й маєте видатні досягнення у шліфуванні й піднесенні себе.
Навіть якщо десь у вашому серці лишаються звички мислення, що плекають себе, ви ж розумієте, що це залишкові образи, яким судилося розвіятися, і що ці думки — не ви.
Це докорінна різниця між вами й іншими людьми.
Ви обрали це нинішнє життя й народилися, щоб виконати велику місію побудови нового цивілізованого суспільства в земному світі — як вершину своїх циклів перероджень у фізичному світі, як самий останній завершальний штрих.
Тож навіть те, що здається неможливим за здоровим глуздом людського суспільства, ви можете прорвати й відкрити шлях.
Прокладати шлях там, де його немає, — це причина вашого існування.
Із цим може бути пов’язано багато труднощів, але ви не зважаєте на них і потужно відкриваєте шлях.
Люди, що йдуть слідом, проходять вузькою стежкою, яку ви відкрили, і розширюють її, і зрештою вона стає великою дорогою, якою може йти кожен.
У цьому сенсі ми спостерігаємо за вашим поступом у тісному контакті з вашими божествами й духами-охоронцями.
Думаючи про те, як ви можете просуватися шляхом еволюції свідомості, не заблукавши. (Далі буде)
