Скинути шкіру у свідомість, де «Ми», «Наш» і «Нас» приходять природно – 10
Опубліковано Оновлено
(Продовження попереднього разу)
Жити справжнім «зараз»
Поговорімо ще трохи про те, що я щойно сказав.
Я говорив про те, як можна прослизнути в тінь, між предмет і тінь, чи не так?
З іншого боку, є також люди, які стають самим предметом, не люблять тіні й плекають до неї погані почуття.
У прикладі з переглядом фільму в кінотеатрі ви, що дивитеся, — це свідомість, яка дивиться згори на ціле, а забути про це й прослизнути всередину екрана — це і є стати самою тінню чи самим предметом.
Приклад із переглядом фільму в кінотеатрі найясніше передає цей стан, тож дозвольте продовжити його ще трохи.
Фільм, який ви дивитеся, історія на екрані, — це двовимірний світ, правда ж? Ви, що дивитеся, — тривимірні.
І цей фільм, чи пів року, чи рік тому, не знаю, насправді закінчили знімати вже давно, його записали на плівку, і щойно минає запланована дата виходу, його можна побачити в кінотеатрах скрізь.
Це показує мить, коли доля, створена думками, словами й учинками минулого, набуває форми й ось-ось згасне.
Цей стан і є тим, чим насправді є мить, яку люди називають «зараз».
Це важливо, тож повторюватиму скільки потрібно: ця мить, яку люди вважають «зараз», — це мить, у якій доля, уже створена думками, словами й учинками минулого, проявляється й згасає, точнісінько як фільм, який ви дивитеся в кінотеатрі.
«Щойно був землетрус», «Мене щойно ледве не збила машина», «Кохана людина щойно сказала мені щось таке, що мене потішило», «Я щойно прийшов додому».
Слово «зараз» уживають так, але справжнє «зараз» — це ваша власна думка в цю саму мить.
У ширшому сенсі це те, що ви зараз думаєте, що кажете, як дієте.
Це і є справжнє «зараз», і можна сказати, що це означає жити в часі й просторі, які творять вашу майбутню долю.
Що б не сталося, усе це не що інше, як минуле.
Настав час зробити своєю свідомість, де «Ми», «Наш» і «Нас» приходять природно
Отже, ви зрозуміли, що одна душа складається із семи сердець.
Ви зрозуміли, що настав слушний час зробити своїм альтруїстичне серце.
Ви зрозуміли, що маєте налагодити гармонійні стосунки із самим собою.
Ви зрозуміли, що світ творить свідомість кожної людини.
Ви зрозуміли, що почуття, які ви маєте щодо інших, — це постать вашого власного серця.
Ви зрозуміли, що у вас були всілякі двополюсні думки.
Ви зрозуміли потребу стояти на такому місці, звідки дивитеся на них згори.
Ви зрозуміли, що таке справжнє «зараз».
І ось нарешті ми можемо перейти до того, про що я говорив на самому початку: «коли елементи свідомості, що становлять те, ким ви є, інтегруються й гармонізуються, ваша свідомість перетворюється з „Я“, „Моє“ й „Мене“ на „Ми“, „Наш“ і „Нас“».
Коли ви еволюціонуєте у свідомості за щойно описаними кроками, ви почали бачити, хай і нечітко, що люди, яких ви вважали іншими, насправді були мешканцями планети, що зветься вами самими, чи не так?
Всесвіт розгортається й у світі явищ, але його справжня субстанція була в глибині вашого серця.
Саме тому людство вашого внутрішнього всесвіту має жити в гармонії.
Просто кажучи, це означає вважати власну божественність природною й ладнати із самим собою.
Якщо ви зможете просто це зробити, займенник, яким ви позначаєте себе, стане «ми».
Те, що кожна людина на Землі має серце, яке не розділяє себе й інших, — це рушійна сила, яка зробить Землю справді мирною зіркою.
Будь ласка, зробіть це розуміння своїм і дивіться з ним на себе, на інших і на земний світ.
Тоді більше людей, ніж нині, прагнутиме еволюції свідомості, і незабаром ваших соратників один за одним більшатиме. (Кінець)
