Перехід п’яти чуттів у вищий вимір – 6

(Продовження попередньої частини)

Чому людство є володарем усього творіння

Ви зрозуміли, що джерело енергії, яка народжує й виводить у світ усе, оновлюючи й поновлюючи його, зветься «силою життя (силою, що рухає)».

На кожній зірці те саме: люди, без жодного винятку, — це «діти життя», кожен із яких несе глибоко в собі частку цієї «сили життя (сили, що рухає)» і має місію будувати «світ великої гармонії» на зірці, до якої належить, беручи на себе свою частину.

У світі зірки є багато живих істот, крім людства, правда?

Але навіть якщо ретельно дослідити й обшукати всі можливі місця в повітрі, на поверхні, у воді й під землею, ви не знайдете жодної живої істоти, крім людства, з інтелектом і розумом, рівними людським, і силою будувати цивілізацію на небі й землі зірки.

У тому, як усе відбувалося досі, — руйнуванні природного середовища й захопленні домівок інших живих істот, щоб розширити місця проживання людей, — є те, що потрібно переосмислити, але люди від початку є «дітьми життя», які народжують і виводять у світ усе, оновлюючи й поновлюючи його.

Це не «питання суб’єктивності», що виглядає по-різному залежно від людини; це просто факт (об’єктивне явище), побачений після об’єктивного й спокійного огляду всього.

Поведінка людства досі мала добрі сторони й мала не дуже добрі.

Але це просто процес еволюції.

Болі зростання у процесі еволюції свідомості

У стосунках з іншими, мабуть, бували моменти, коли ви втрачали впевненість у собі чи ставали зарозумілими, намагалися змусити інших робити так, як вам хотілося, або ненавиділи їх і ображалися, коли вони цього не робили.

Дехто, мабуть, зазнав люті природи, втратив збудоване життя й був пригнічений цим досвідом.

У багатьох країнах і досі є люди, яких безпорадно несло перед державними злочинами деспотизму й війни і які ледве врятувалися.

Якщо дивитися згори, усі ці ситуації — не більше ніж болі зростання у процесі еволюції свідомості.

Ви розумієте?

Кожна думка, слово й учинок людей на Землі і навіть кожен слід (подія), який вони залишили, не є ані добрими, ані поганими, якщо дивитися оком серця, що бачить крізь вічність.

Немає справедливості, і немає зла.

Немає переможців, і немає переможених.

Немає нікого, хто вправно все обіграв, і нікого, хто був незграбним.

Немає тих, хто має, і немає тих, хто не має.

Просто люди зі своїм вузьким полем зору любили й не любили, розподіляли інших на близьких і тих, кого хотіли тримати на відстані, думали про все з погляду власної вигоди й строїли підступи одне проти одного, щоб досягти свого, відкидаючи ногою все, що їм не підходило.

Вони оголошували своєю власністю землю, що нікому не належить, і судилися за неї із сусідами, а також силою боролися за територію інших країн.

І як побічний наслідок мислення «економіка понад усе» одні намагалися продати все, що продається, деякі організації змовлялися з владою, щоб старанно видобувати для цього прибуток, а були й люди, яких усе це кидало туди-сюди, і вони бігали то туди, то сюди, озираючись ліворуч і праворуч, але з висоти пташиного польоту навіть усе це метушіння було болями зростання у процесі того, як цивілізація зірки на ім’я Земля доходить до стану великої гармонії.

Тепер, коли справи дійшли до цього, підготовку до переходу на наступний етап нарешті завершено.

Гм? Чому я можу сказати, що підготовку завершено?

Тому що ми вступили в етап, де шлях ясно видно всім: як Земля може перейти на наступний етап і, навпаки, на чому вона застрягне, якщо не зможе відпустити.

(Далі буде)