Полум’я життя й підняття виміру ваших ідеалів
Опубліковано Оновлено
★Живімо з палаючим полум’ям життя
Живіть із палаючим полум’ям життя.
Це не означає жити, збираючи останні сили, коли ви на межі, і не означає жити надпозитивно, горячи надмірною пристрастю.
Це також відрізняється від яскраво-червоного полум’я гніву чи образи й від блідо-синього полум’я смутку чи відчаю.
Воно не має нічого спільного ні з хтивістю, ні з будь-яким іншим егоїстичним бажанням.
Полум’я життя — це сила, яка підтримує життя всього й оживляє його.
Тож коли люди живуть із палаючим полум’ям життя, те, що вони хочуть робити, природно служить світові й іншим, і хоч скільки б вони працювали, зовсім не відчувають втоми.
За дотеперішнім мисленням здорового глузду полум’я, яке ви уявляєте, — чи то фізичне полум’я, чи полум’я в серці — спершу люто палає, а згодом згасає, лишаючи тільки попіл і зникаючи без сліду, правда ж?
Але полум’я життя інше.
Хоч скільки б воно горіло, воно горить далі, ніколи не вичерпуючись, — це енергія, яка приводить усе до буття, плекає його й розвиває навіть цілий Всесвіт.
Можна назвати це силою еволюції й творення, силою, що народжує й рухає все, джерелом безмежної життєвої сили.
Така сила є в кожному.
Помічаєте ви існування цієї сили чи ні, можете знайти її в собі чи ні — це стане важливим елементом серця для життя в прийдешні часи.
★Підняття виміру ваших ідеалів
Важлива подія для цього — підняти вимір своїх ідеалів.
Зробіть так, щоб ваше уявлення про ідеали стрибнуло в божественну сферу.
Тоді щось думати, щось говорити й щось утілювати в дію стає таким веселим, таким радісним і таким дорогоцінним, що не можна втриматися.
Бо ідеали, які ви уявили, один за одним стають реальними й далі здійснюються.
Досі ідеали були чимось недосяжним, далеким від вас, надто подібним до сну уві сні, чи не так?
Якщо поставити позицію своєї свідомості в божественну сферу, ваші ідеали піднімаються у вимірі й стають лише тим, що можна здійснити.
Відстань між ідеалом і реальністю різко скорочується.
Ідеали перебувають у вібраційній сфері божественної сфери, тож коли свідомість входить у божественну сферу, мрії стають баченнями.
Для цього добре проводити час, свідомо користуючись свідомістю.
А щоб свідомо користуватися свідомістю, зробіть щоденне дихання повільним і розслабленим.
Тоді ви перестаєте несвідомо виливати звичні думки, прилиплі до фізичного тіла, тож на поверхню виходить свідомість джерела життя.
Стан, у якому вібрація життя отак постала у вашій поверхневій свідомості, і є божественна свідомість, а жити, користуючись цією свідомістю, вкоріненою в божественній сфері, — це і є жити з палаючим життям.
Ви розумієте, правда ж?
Божественна свідомість не має нічого протилежного, тож немає віддачі від схилення до позитивного, і нічого з того, що ви любите, не перетворюється на те, що вам не подобається.
Позитивне лишається позитивним, хоч як далеко йти, а почуття любові триває вічно, не перестаючи любити.
Це сама свідомість життя.
Для свідомості життя можливість допомогти всім — найбільша радість, тож вона не дивиться на речі мірилом вигоди й втрати: втратить вона чи не отримає прибутку.
Це серце є в кожному.
Тож спробуйте виразити його.
Ми ж пояснили як, правда?
Тепер епоха, коли лише дія виражає істину.
Замість просто дивитися чи просто думати, є речі, які починаєш бачити, рухаючись.
Тож лишається тільки робити.
Втілення на практиці — це і є короткий шлях до еволюції свідомості.
Тепер час діяти, щоб зробити реальними ідеали, що були у вас туманними.
Бо саме за цим відкривається майбутнє божественного людства з розширеним полем свідомості.
