Розмова про те, як подолати нагальні випробування, що стоять перед кожним (частина 2)

(Продовження попереднього разу)

★Як залишатися у свідомості істини

Тож дозвольте навчити вас способу міцно тримати волю й залишатися у свідомості істини в такі моменти.

Спершу знайдіть місце, де можете бути зовсім на самоті. Якщо можете сісти в сейдза (на коліна), сядьте так; якщо це важко, сядьте на стілець і випрямте хребет вертикально.

Потім міцно посуньте вперед ділянку навколо крижів і основи поперекового відділу хребта, ніби хтось тисне туди рукою ззаду, і водночас втягніть низ живота так, що він майже торкається спини, піднімаючи внутрішні органи. Робіть те й те одночасно.

У цей час добре уявити, що ваша свідомість, скажімо, ваші очі, вуха, обличчя й голова вашого духовного тіла, осіла всередині низу живота й сприймає все звідти.

Тримайте хребет прямо, щоб тім’я вашого фізичного тіла дивилося прямо вгору, розслабте плечі, злегка підберіть підборіддя й дихайте повільно та вільно.

Що стається, коли ви це робите? За скільки хвилин — у кожного по-різному, але ваше фізичне тіло стає єдиним із небом, землею й Всесвітом, ваша свідомість з’єднується прямо з небом у глибині вашого серця (джерелом життя), і велике світло безмежного світла життя вливається у ваше тіло через тім’я, проходить крізь куприк і сягає центру Землі.

А в зворотному напрямку енергія землі теж піднімається крізь ваше тіло до джерела життя. Тож ваш розум і тіло починають працювати як опорний пункт обміну Світлом життя з неба на землю й із землі на небо, і у вимірі, де нині перебуває ваша свідомість, ви випромінюєте це велике Світло життя також убік, уперед і назад, ліворуч і праворуч. Ваш розум і тіло беруть на себе також роль важливого опорного пункту, який одухотворює весь земний світ.

Ах так, якщо ви стоїте, воно тече крізь ступні.

У цьому стані ваша свідомість стає непохитним серцем, яке ніщо й ніхто не бентежить і не зрушує.

Це також робить ваше фізичне тіло як матеріальне тіло міцним і сильним, так що в цьому стані ви не зрушите з місця, навіть якщо хтось раптово штовхне вас збоку.

І само собою зрозуміло, що в цей час ви, звісно, продовжуєте глибоке дихання.

Додам ще раз важливе про дихання: для найпершого вдиху почніть із того, що видихніть усе залишкове повітря, що зберігається в легенях і зазвичай ніколи їх не покидає.

Навіть коли ви думаєте: «Не можу, більше нічого не лишилося», — якщо стиснути низ живота, наче викручуєте рушник, у легенях ще є повітря, яке вийде.

Це залишкове повітря може бути одним із чинників проблем розуму й тіла, тож якщо робити це раз на день, це заохотить обмін речовин вашого розуму й тіла й допоможе зберігати їх міцними та здоровими.

Коли робите це справді всерйоз, виходить стільки залишкового повітря, що ви дивуєтеся: «У моїх легенях зберігалося стільки повітря?»

А далі повільно наповніть легені повітрям, і коли ви правильно підтримуєте стан глибокого видиху, видих триває так довго, що здається, він може ніколи не скінчитися.

А щойно ви навчитеся такого дихання, то, мабуть, помітите, що глибоко дихати стало набагато легше.

Щодо того, як видихати: якщо можете видихати через ніс, це добре, але додамо, що спершу легше скласти губи трубочкою й видихати потроху, контролюючи видих.

У реальному часі це в кожного по-різному, але це може бути дві-три хвилини, близько п’яти хвилин або в деяких людей ще довше.

Багато людей зазвичай повторюють вдих і видих із проміжками менш ніж п’ять секунд, а те, що за цим способом їхнє дихання так подовжується, показує, скільки залишкового повітря зберігалося в їхніх легенях.

І коли ви занурюєте свій розум і тіло в цей стан, ви можете ясно усвідомити, що емоційні думки, які пристали до вашого фізичного тіла, насправді зовсім не ваше справжнє я, а ілюзії, що виникли й стали звичками в епоху, коли істину життя було геть забуто. (Далі буде)