Щоб набути мірила суджень поза вигодою і втратою (3)

(Продовження попереднього разу)

Це накопичення малих щоденних зусиль і практики

Наш світ, як я казав, — це світ, де можна жити, не думаючи про вигоду й втрату, тож нема потреби намагатися «зберігати свідомість, вільну від вигоди й утрати». Але коли ви занурені у вібраційну сферу, де всі живуть із вірою, що не виживуть, не думаючи про вигоду й утрату, вам здається, що це не те, що можна зробити одразу лише тому, що вам так сказали, правда ж?

Ви можете подумати: «Кажуть жити вселенською любов’ю чи ставити любов до людства за основу… це не так просто».

Але хоч би що казали, накопичення малих щоденних зусиль і практики, щоб стати такими, — це найкоротший шлях до свідомості, яку не захоплюють вигода й утрата.

Тож якщо маєте час переживати: «Це не те, і те не те», краще вкладіть цей час у молитву великої любові, що просто бажає миру на Землі.

Якщо ви просто так живете, ваша свідомість непомітно зміниться, і коли ви випадково згадаєте й озирнетеся, настане час, коли ви здивуєтеся: «Га? Я не дію для власної зручності. Куди подівся той підрахунок вигоди й утрати?»

Серце, що не судить за вигодою і втратою, — це божественна свідомість

Божественна свідомість, як і каже назва, означає зробити серце Бога своїм, правда ж?

Отже, ви добре розумієте, що бути холодним до інших, бо це незручно, не любити, бо в поганому настрої, або, навпаки, бути приязним, бо це зручно, чи любити, бо в доброму настрої, — це не що інше, як емоційні думки, прив’язані до фізичного тіла, судження на основі вигоди й утрати.

Обдумавши це, ви також розумієте, що найосновніше — уміти розрізняти своє справжнє Я (божественну свідомість) і своє емоційне я, правда ж?

Щоб стати такими, важливо молитися молитвою за мир на Землі, яка допомагає поверхневій свідомості згадати свідомість Бога.

Ця молитва — найприродніший і найлегший спосіб проявити божественність, що є сутністю людини. Тож якщо ви завжди проводите час із цим молитовним серцем, будь-хто неодмінно згадає своє справжнє Я, своє божественне (життєве) я й зможе природно робити щоденні судження розвиненим серцем.

І додам ще одне: ніколи не думайте: «Я, не божественний, тепер стану божественним людством».

Найосновніше й найважливіше усвідомлення — думати так: «Я від самого початку був божественним людством. Але, прийшовши в земну сферу з іншої зорі й повторюючи перевтілення, я просто забув про це. Усе, що я зараз роблю, — згадую цю істину».

Цього зрушення в усвідомленні ніхто не зробить за вас, тож говорімо самі із собою щодня й щомиті й пробуджуймо божественну свідомість, що спала в глибині наших сердець.

А коли божественність справді пробуджується, ви почуваєтеся невимовно добре, наче прокинулися дуже свіжого ранку, і перетворюєтеся на свідомість зі світлим серцем і самою лише надією на майбутнє.

Тож чекайте на цей час із радістю, майте величезну віру в себе, що «так неодмінно буде», і вишліфовуйте світло життя в глибині свого серця. (Кінець)