Щоб розвинути очі, які бачать справжню реальність

★Те, що ми хочемо, щоб ви знали

Ми хочемо, щоб ви знали: реальність, якою її уявляють люди Землі, що чіпляються за поверхню планети, на якій живуть, і вірять, що світ, відображений у їхніх фізичних очах, — це все, докорінно відрізняється від реальності, яку бачить космічне людство, що знає: кожна зірка має різні небеса й землі духовних вимірів, а цивілізацію будують у світі явищ на самому їхньому краю (= у шарі виміру, найвіддаленішому від енергії джерела Всесвіту). (Насправді небеса й землі явищ багатьох зірок одухотворено, і там уже збудовано цивілізації високих вимірів. Тому, навіть якщо ви надсилаєте космічні кораблі досліджувати інші зірки, ви не знайдете там жодної живої душі.)

У чому ця велика відмінність? Усе зводиться до одного: «чи усвідомлюєте ви, дивлячись згори, повну картину принципу життя, що розгортається у великому Всесвіті». Серця людей Землі досі забували справжню істину: свідомість, навіть покинувши фізичне тіло, продовжує жваво діяти в інших шарах вимірів у змінених формах. Тому досі вони могли мати лише справді вузьке поле зору й схилялися до короткозорого мислення й уявлень, наче дивилися лише на шкіру підошви й думали: «Це повна картина людини».

Я знову й знову казав вам, що еволюція свідомості важливіша за все. Поки рівень свідомості не поглибиться, людське серце легко заплутується в найближчих інтересах, вигодах і втратах і не може реагувати згідно з істиною, побачивши справжню реальність.

Наведу приклад: це схоже на відмінність, велику, як між небом і землею, між видом навколо від підніжжя гори Фудзі й видом із вершини. Навіть не на вершині, а стоячи на п’ятій чи сьомій станції, бачиш, як широко розкривається краєвид, правда ж?

Але поки не піднімешся на саму вершину, не зможеш оглянути всі боки й точно усвідомити теперішнє становище. Тож не можна вдовольнятися тим місцем, де ви є, не можна втрачати смирення, і потрібно завжди зберігати прагнення до ще більших висот еволюції свідомості.

★Що важливо

Щоб утримувати кут своєї свідомості в цьому напрямку, важливо звертати думки до джерела життя й об’єднувати їх там, оглядати різні шари вимірів із найглибшого погляду на боці того, що створило все, і мати усвідомлення того, що ви відповідаєте за гармонізацію всіх видів духу й матерії та за злагоджене буття всього живого й великої природи.

Людство, що живе на зірках, які вже збудували одухотворені цивілізації, повністю усвідомлює, що всі вони до одного з’єднані в джерелі життя.

Тому кожен, згідно зі своїми дарами, виражає мудрість космічного творення, спільну для всіх, і вони присвячують себе, співпрацюючи, творчій діяльності заради кращих неба й землі.

Лише тоді людство виконує сенс свого народження, і його місії здійснюються величним чином.

Якщо знову й знову читати цей принцип уголос, а інколи й багато разів переписувати його, підносячи до слів, що виринають із вашого власного життя, свідомість людей у фізичному тілі зможе вирватися з в’язниці емоційних думок і повернути свободу творити долю згідно з істиною через божественну свідомість.

Лише тоді ви зможете стати на вихідну точку як справжня людина, оселя духу.

Це означає скинути стару шкіру: від «нінґен», японського слова на позначення людини, другий ієрогліф якого означає «проміжок», — існування, де між его-свідомістю й світлом життя утворилася відстань, — до «хіто», написаного інакше, ієрогліфами зі значенням «там, де перебуває дух», — існування, у якому оселилося духовне світло життя (божественне людство). Для цього, зрештою, усе приходить до звичного висновку: насамперед дбайте про те, щоб здійснювати думки, слова й учинки для еволюції свідомості, а далі робити й виражати думки, слова й учинки, що вже еволюціонували у свідомості, — це найважливіше з усього.