Про те, як використовується життя, і про шлях «людської любові» – 1
Опубліковано Оновлено

Як використовується життя, і цінність існування
Це не зовсім те саме, що недавня історія про Путіна, але коли ми дивимося на рухи сердець людей на Землі, напрочуд багато хто, дивлячись телевізійні новини, думає: «Хоч би він здох».
Але ж, знаєш, серед людей, які живуть на Землі, немає нікого непотрібного.
Кожна окрема людина має цінність існування.
Життям і тривалістю життя людини керує її божество-охоронець. Якщо божество-охоронець думає: «Замість далі тримати цю дитину у фізичному світі, для поступу її еволюції свідомості краще дати їй тренуватися в духовному світі (чи в астральному світі)», вона може випуститися з фізичного світу й вирушити в духовний світ у несподіваний час.
З іншого боку, навіть людина, яка завдає оточенню лише клопоту і про яку інші думають: «Ця людина не варта того, щоб жити», може прожити довге життя, хоч що думали б про неї інші, якщо вирішено, що «тримати її у фізичному світі краще для інтеграції й гармонії душі».
Як використовується життя — із цим людське мислення нічого не може вдіяти.
Наведу інший приклад: припустімо, хтось близький тяжко захворів.
Тоді ти подумаєш: «Ох, будь ласка, нехай швидше одужає», чи не так?
За здоровим глуздом земної сфери дотепер це цілком нормальне судження й природний рух «люблячого серця».

«Любов лише свідомого розуму» й «любов, що переливається з життя глибоко під підсвідомістю»
Але з погляду істини Всесвіту цю любов можна розширити ще на крок.
Чому? Бо якщо стати на місце «душі» цієї людини, негайне одужання не обов’язково бажане для її еволюції й зростання.
Якщо сказати різко, що було б найкращим для цієї людини в довгій перспективі, найкраще знають серце її духа-охоронця й серце божества-охоронця.
Наприклад, бувають випадки, коли душа здобуває важливі усвідомлення, проживаючи «стан хвороби» протягом певного часу.
У такі часи дух-охоронець і божество-охоронець цієї людини належно приймають любов людей навколо, водночас добре використовуючи цей досвід як урок для душі.
Іноді людина може дійти до часу переходу в духовний світ, ще перебуваючи в цьому стані хвороби.
Але навіть якщо людина відходить хворою, це не обов’язково нещаслива подія для неї самої.
Ти знаєш чому?
Її справжнє серце знає.
Воно знає, що вона народилася у фізичному світі, щоб досягти еволюції й зростання своєї душі.
Те, що діє в цій людині, коли це справжнє серце не затьмарене, — це серце духа-охоронця й серце божества-охоронця.
Тож висновок такий: оскільки людське серце не може знати, чи бажане те, чого ти хочеш, для еволюції душі цієї людини, коли ти щось особливо думаєш про те, що відбувається з кимось іншим, добре посилати світло підтримки Вищому Я цієї людини (серцю її духа-охоронця й божества-охоронця), отак: «Нехай місія ____ буде виконана. Духу-охоронцю й божество-охоронцю ____, щиро дякую».
(Далі буде)





