Коли подорож крізь третій вимір наближається до кінця (частина 2)

​　Попередня стаття цієї серії

[blogcard url=”https://uk.ascension21.com/voice-of-brothers-309/”]

 

(Продовження попереднього)

★Щоб стати єдиним із більшим Я життя

Коли ти це робиш, добре уявляти, що ти став самим великим океаном.

Кажуть, що живі істоти з формою на Землі справді народилися з моря. Через досвід злиття зі звуком власного дихання (звуком хвиль, що лунає глибоко в носі) твоя свідомість може усвідомити, що ти сам був самою домівкою життя, яка все народжує й підтримує живим.

Якби ти, батько всього живого, що має форму, розлютився, ти б завдав величезної шкоди багатьом життям, чи не так?

Отже, якщо дивитися на людину лише як на фізичну особу, у неї від шістдесяти до сімдесяти трильйонів фізичних (матеріальних) клітин, чи не так?

Але крім них твою свідомість складають незліченні ментальні клітини.

З цього факту можна сказати, що ти батько життів усіх фізичних і всіх ментальних клітин, із яких ти складаєшся.

Якщо твоя свідомість вирує, усі ці клітини зазнають шкоди, нормальний цикл обміну речовин порушується, і це може навіть зашкодити твоєму розуму й тілу.

Крім того, хоч ти є особою на одному боці з клітинами, із яких складаєшся, водночас ти для цих клітин є навіть самою Землею й Всесвітом.

Тож замість того, щоб думати «Не те, не це», якщо ти продовжуєш дихати повільно й спокійно, ти відчуєш, що ці семеро — [Всесвіт – Земля – природа – усе живе – людство – ти як тіло – ти як розум] — з’єднані, наче стрічка Мебіуса, утворюючи одне велике коло світла: одне життя.

Тоді твоя свідомість вислизає з крихітної шкаралупи твого Я, і ти усвідомлюєш себе більшою істотою, яка цією свідомістю дивиться на Землю й на все, що на ній живе.

★Кінець старої подорожі = початок нової подорожі

Щойно твоя свідомість так розшириться, проблем більше немає.

Ніщо не може тебе порушити.

Бо твоя свідомість єдина із Землею й є навіть самим Всесвітом.

І це також божественна свідомість, укорінена у Світлі життя, яке було від початку.

Точніше, те, що порушувало тебе спочатку, було лише звичними думками, які ти сам посилав (індивідуальним я), — а не тобою як космічною свідомістю (світлом життя), твоїм життєвим Я. Тож тепер, коли твоя свідомість велико й глибоко розширилася до масштабу Землі й Всесвіту, на цьому етапі не залишилося нічого, що тебе порушувало.

Якщо ти зможеш усвідомити й твердо визнати: «Мої минулі спогади й звичні думки не були моїм справжнім Я», тобі більше не доведеться знову й знову проживати обставини долі, схожі на перескладання того самого завдання.

Вітаємо.

Ти добре впорався, що дійшов аж сюди.

Мабуть, це було важко.

Але тепер усе гаразд.

Час, який ти провів, усвідомлюючи обмеження незавершеною свідомістю, добігає кінця.

Коли всі старі звички мислення, що прив’язували тебе до обмеженого етапу, будуть цілком очищені, подорож твого серця, що тривала з далеких минулих життів, закінчиться.

Блукання пустелею, вкритою лише ілюзорним піском (старими звичками мислення), у пошуках жили діамантів (твого божественного Я) було подорожжю, сповненою великих труднощів, правда ж?

І в ту мить, коли довга подорож, що тривала до сьогодні, закінчиться, твоя свідомість одразу перейде на новий етап, тут-таки, і нова подорож почнеться в цілком оновленій свідомості твого справжнього Я.

Цей час уже зовсім близько.

Тож хоч як важко зараз, не здавайся.

Зроби вперед хоча б один крок, хоча б два.

Не потрібно вдавати з себе когось чи намагатися здаватися розумним.

Коли твоє серце виснажене й ти не можеш іти, цілком можна рухатися вперед у власному темпі, навіть потроху.

Незабаром ти переживеш перелом від Я минулих спогадів до Я божественної свідомості.

Без сумніву — безумовно. (Кінець)