До завершення сувою великої гармонії миру на Землі: малюймо його сильними сторонами (кольорами) одне одного (Частина 1)
Опубліковано Оновлено
★Кожному дано зв’язки, у яких люди допомагають і доповнюють одне одного
Люди за своєю природою влаштовані так, що кожен має сильні сторони, а люди допомагають і доповнюють одне одного.
Якщо подивитися згори на мережу людських стосунків у вашому світі, видно, що такі взаємодоповнювальні зв’язки бездоганно влаштовано для кожного без винятку.
Але доля кожної людини формується її власною вільною волею. Тож у людей, які забули божественність усередині життя, добрі думки, що є в них від початку, поховані під опалим листям себелюбства й не можуть вийти назовні, а добрі зв’язки, у яких вони могли б доповнювати одне одного, на жаль, теж не можуть проявитися.
Люди, які не можуть будувати стосунків, де допомагають і доповнюють одне одного, як ми описали на початку, завжди огорнуті думками підозри й страху (темрявою) і використовують думки так, що снігова куля тривоги й страху стає дедалі більшою.
Простіше кажучи, вони «тривожно заклопотані думками про власний захист», і про таких людей можна сказати, що вони живуть, покладаючись на інстинкт самозбереження, закарбований у фізичному мозку.
Ніхто з вас, хто прагне еволюції свідомості, так не використовує свідомість, але якщо поруч із вами є хтось, хто страждає, застрягши в такому стані свідомості, загалом добре тихо спостерігати за ним.
Але якщо вас осяває натхнення: «Краще сказати йому зараз», добре поділитися з ним, вплітаючи власні минулі невдачі й досвід, істиною, що «залежно від того, як ви використовуєте свідомість, можна побудувати цілком інші стосунки „win-win“ із тих самих стосунків».
Таке натхнення — це інтуїція, що йде зі свідомості духа-охоронця. Тож коли приходить такий проблиск, спілкування заради взаємодопомоги вже відбулося між духами-охоронцями обох сторін ще до того, як рушили ваші думки, і все неодмінно піде гладко.
Ця істина, «залежно від того, як ви використовуєте свідомість, можна побудувати цілком інші стосунки з тих самих стосунків», з іншого боку, виражає й таку істину: «сприйняття людини формує світ цієї людини». (Далі буде)
