Тобі, хто живе як священна істота

Заплющ «око свого серця».

Сповільни своє дихання.

Коли ти продовжуєш це одну хвилину, дві хвилини, три хвилини, твоє серце ширшає, ніби тане в морі тиші, правда?

Тоді розплющ око свого серця.

Тепер ти — сам простір-час, що простягається Всесвітом.

Усе всередині тебе.

Бачиш, ти можеш бачити Землю, правда?

Використовуючи функцію змінної фокусної відстані, вбудовану в око твого серця (функцію, подібну до зуму фотокамери), подивімося на людей на землі.

Священне око, яке ти маєш (Божественний об’єктив), — не слабке око, що може бачити лише поверхню, як фізичне око.

Це око, що бачить наскрізь усе про «твоїх братів і сестер, які ще ростуть, що звуться людьми у фізичному тілі», які живуть на Землі: як вони жили від минулих життів до сьогодні, родоводи їхніх звичок мислення, їхню будову як складених духів, родовід їхнього прямого духа, аж до нинішнього рівня їхньої свідомості.

Це Божественний об’єктив, яким ти можеш користуватися відтепер.

Отже, скористаймося цим священним оком, щоб подивитися, як живе людство Землі.

Багато людей у людстві бажають: «Добре було б, якби сталося це», «Добре було б, якби сталося те», але не можуть зробити перший крок, правда?

Такі люди сплітають «кокони думок», які роблять їх песимістичними, змушують здаватися чи закривають можливості в майбутньому, і творять «життя, у якому нічого не здійснюється (життя, яке ніколи не йде так, як вони бажають)».

Це реальність більш ніж половини людей на Землі.

Люди, які щосили намагаються щось зробити з цією ситуацією, проходять життя, докладаючи власних зусиль, щоб здобути те, чого хочуть.

Проблема, що виникає тут, — це те, із чого складається мотивація цього прагнення.

Люди, які діють заради гармонії й щастя цілого, ще гаразд.

Але намагатися піднятися, відштовхуючи інших, або здобути бажане силою волі егоїстичного прагнення — це недобре.

Як метод, щоб це здійснити, є вислів «закон притягання», правда?

Є люди, які спираються на нього, але ми хочемо сказати вам, що є ширший шлях, який бажає гармонії цілого, а не лише для себе.

Якщо намагатися щось здобути, навіть відштовхуючи інших, це може перетворитися на «спосіб життя, де вихоплюють».

Доки багато людей на Землі живуть у царині вихоплювання, майбутнє не світле, але все гаразд, бо Земля має тебе, хто відродив священне.

Священне око спершу стає доступним «тобі, хто згадав власну священність».

Тоді люди довкола тебе, які зіткнуться з твоїм способом життя, зазнають впливу й почнуть прагнути Божественної іскри.

Далі, завдяки шляху, який ти відкрив, це стане світом, у якому багато людей виражатимуть священний спосіб життя у власних думках, словах і вчинках.

Коли в людині відроджується священне, вона починає відчувати, що цінності дуалістичного протиставлення застаріли, правда?

І вона змінює свідомість, яка бажала доброї долі й миру лише собі й близьким, і служіння цілому стає її найбільшою радістю, чи не так?

Прагнення, яке відроджується на цій основі свідомості, має сенс і зі світу елементарних частинок, і із закону великої гармонії всього Всесвіту.

Це щось, виплекане молитвою за мир у світі, яку ти підносив багато років.

Завдяки цьому все, що ти думаєш, кажеш і робиш, може розгорнути творення реальності, яке триває вічно, підтримане законами Всесвіту.

«Злети й падіння — це шлях світу» тепер річ минулого.

Слухай, не забувай.

Ви — «нащадки богів Всесвіту, які розгортають безмежну еволюцію й творення», об’єднуючи сили з усіма.

Міряти себе й інших мірилом власної зручності тепер не більше ніж сцена з минулого життя давним-давно.

Ти тепер, як священна істота, здійснив переродження ще за життя.

Справді вітаємо. І дякуємо.

Земля пройде свій великий поворот і буде відроджена майбутнім людством, таким, як ти, яке здійснює творення долі через священне.