Настанова для побудови нового світу – 2
Опубліковано Оновлено
Справжній сенс вільної волі, даної людям
Тоді яка зміна потрібна, щоб людство Землі згадало божественність, що є сутністю життя?
Як має змінитися людство?
Що має робити кожен із нас і як?
«Навіть якщо я один не докладатиму зусиль, щоб змінитися, хтось інший зміниться, і все поліпшиться».
Якщо хтось так думає, я попросив би вас зробити ще один крок і звернути погляд також на те, що можете зробити ви самі.
Адже доки є хоч одна людина, яка не відпускає старий спосіб життя, Земля не може ввійти в стан повної гармонії.
Проте кожна людина в людстві отримала вільну волю від батька життя.
Все ж розуміти це як «я вільний жити, як заманеться» чи «я піду своїм шляхом. Інші люди тут ні до чого» — трохи марнотратно.
Адже вільна воля, дана людям, чинна лише в певному вібраційному діапазоні в небі й на землі тієї зірки.
Як я вже казав, вібрація, що оточує земну сферу, змінюється на світ цілком витонченого резонансу.
Цю зміну неможливо ні зупинити, ні відсунути.
Причина в тому, що одухотворення базових вібрацій усієї матерії й духу, пов’язаних із Землею, і зрештою перехід у світ вібрації божеств — це закон, напрям якого встановила велика сила, що створила Всесвіт і керує ним.
Настав час і Землі приєднатися до лав дорослих.
Ця зірка тепер ступила однією ногою у свою юність.
Настав час еволюціонувати наш спосіб життя відповідно до змін вібрації планети
Це те саме, що й новонароджене немовля, яке з часом доростає до дитинства й невдовзі неминуче стає дорослим.
Із зірками те саме.
Планета має життя, яке живе, вважаючи цю зірку своїм тілом.
Зірка — це жива істота.
Людство й усе живе живуть на шкірі цієї живої істоти, Землі.
Ні, точніше кажучи, нам дозволено там жити.
Нинішня епоха — це саме той час, коли Земля переходить із дитинства в юність.
Те, про що все людство, яке живе тепер, має негайно подумати, — це як зміняться всі духовні й матеріальні вібрації, пов’язані із Землею, у цей перехідний період і як ми як людство маємо відповідно змінити свій спосіб життя.
Як я вже казав, це означає згадати божественність, що є сутністю життя.
І з цією свідомістю визнавати божественність у всьому.
Для цього насамперед, перш за все, нам потрібно усвідомити власну божественність як щось природне.
(Далі буде)
