Налаштованість для побудови нового світу – 3

Чому ми маємо докладати зусиль, щоб змінити себе, перш ніж змінювати інших

Раніше, щодо питання про те, як людству слід змінити свій спосіб життя, було сказано: «Усе людство Землі повинно пригадати божественність, яка є сутністю його власного життя. І з такою свідомістю визнавати божественність у всьому. Для цього насамперед, перш за все, нам треба визнати власну божественність як щось природне».

Нам треба пригадати власну божественність і зробити її своїм природним усвідомленням, перш ніж спрямовувати любов на інших, перш ніж ставати поруч з іншими, тому, що людські істоти — це створіння, у яких, якщо вони справді не пробачили й не полюбили себе, до їхніх люблячих слів і вчинків неминуче прилипають криві хвилі внутрішнього конфлікту й розрахунку, хоч як вони намагалися б їх виразити.

Тому передусім нам треба пробачити й полюбити себе, стати поруч із собою й дати «великому світлу життя» поширитися по всій темряві наших сердець.

Люди, які справді можуть здійснювати й виражати любов без жодного прихованого боку, не мають у серці внутрішнього конфлікту або мають його зовсім мало.

Без зусиль оновити себе до такого стану, хоч як ми намагалися б поліпшити зовнішній світ, він просто не може стати кращим.

Чому? Бо світ, який ми усвідомлюємо, є без винятку проєкцією нашого внутрішнього всесвіту.

Людство світу всередині нас.

У наших серцях є багато я.

Якщо вони не пройдуть через досвід розчинення в божественному Я, більшість із них — це хвилі нерозв’язаних думок.

Ці різні внутрішні хвилі думок я називаю «людством власного я» і повертаю почуття, які маю щодо інших, до себе, знаходжу два протилежні я й обіймаю їх.

Справжня картина того, що ми відчуваємо зовні

Два протилежні я такі:

• Я, яке не приймає себе, і я, яке не прийняте собою.
• Я, яке не пробачає себе, і я, яке не пробачене собою.
• Я, яке зневажає й топче себе, і я, яке зневажене й потоптане собою.
• Я, яке не любить себе, і я, яке не любиме собою.
• Я, якому ви неприємні, і я, яке неприємне вам самим.

У серцях людей, які ще не цілком повернулися до божественної вібрації, такі протилежні я, я, що поводиться як кривдник, і я, що поводиться як жертва, зазвичай плетуть інтриги або причаїлися в темряві глибин серця.

Вони проєктують це на світ поза фізичним тілом і, наче дивлячись у дзеркало, мають враження про стан суспільства й слова та вчинки інших.

Поверніть ці почуття до себе.

Ця дія є дією висвітлення свого серця світлом життя.

Так ви можете знайти справжню причину розладу, який відчуваєте у зовнішньому світі.

Коли ви її знайдете, немає потреби вигадувати, як із нею впоратися.

Просто подивіться на неї.

Просто бачачи обидва одночасно, ви даєте їм звільнитися.

Справжня причина розладу цього світу лежала в несвідомій сфері, яку ми не могли усвідомити.

Лише дивлячись на них, ми врівноважуємо плюс і мінус і наближаємося до стану розуму без прив’язаності.

(Далі буде)