Жити як той, кому дано життя – 3

(Продовження попередньої частини)

Минулого разу йшлося про те, що в кожній людині живе сила гармонізувати все і що основне усвідомлення для її опанування — це «усвідомлювати, що ми живемо як ті, кому дано життя».

Однак це пояснення виражає лише частину справжньої реальності людини, тож дозвольте доповнити його тут.

Я завжди кажу людям навколо себе:

«Принаймні раз на день запитуйте себе: „Хто я?“»

Чому я їм це кажу? Бо хоч би скільки лекцій про сутність власного життя ви отримали від інших, доки ви сприймаєте чужий досвід як чужі слова, ви не можете осягнути справжню реальність.

Це стосується будь-кого.

Істину про себе можна пізнати лише зсередини. (Можна також сказати: лише через власний досвід.)

А оскільки зупинитися на цьому було б нелюб’язно, дозвольте поділитися також способом піднести чужий досвід до власного.

Це вимовляти слова, сказані іншою людиною, чи написані нею речення як власні слова або багато разів переписувати їх.

А далі важливе ось що: будь ласка, забудьте про це на якийсь час.

Чому добре забути? Щоб дати в серці період бродіння.

Тиждень, півмісяця, місяць, а може, пів року чи рік; період залежить від змісту, але якщо слова, що перебродили (чужий досвід), потрібні, щоб повністю оживити ваше життя, неодмінно настане час, коли вони засяють (японською «бродіння» і «сяяння» обидва вимовляються «хакко») як ваше власне натхнення, вашими власними словами.

Іноді вони спалахують самими словами, а іноді ви відчуваєте їх як усвідомлення, що приходить із власним досвідом.

Маючи це на увазі, будь ласка, прочитайте те, що далі.

Люди від початку є живими істотами, які зберігають у найглибшій глибині життя первісну свідомість, що створила Всесвіт.

Кажуть, що на цій Землі від 3 мільйонів до 111 мільйонів видів живих істот, але людство — єдина жива істота з мудрістю й творчою силою, безпосередньо пов’язаними з джерелом життя, яке створило Всесвіт і керує ним.

Знали вони це чи ні, люди давнини називали людство «володарем усього творіння», і людство справді є володарем усього творіння.

Однак спосіб життя й буття людства досі ще не виразив повністю цього первісного образу.

Проте сутність людей — це істоти, що мають місію творити й проявляти на планеті, де вони зареєстровані, світ великої гармонії, ідеал творця Всесвіту.

Релігійні люди говорили про це, називаючи людей дітьми Будди чи дітьми Бога, а причина того, що так мало людей виражали цю сутність, у тому, що час ще не настав.

Але тепер усе інакше.

Настав час згадати цей факт.

Ні, настав час, коли будь-хто може згадати цей факт.

(Далі буде)